Слава ЗСУ!

Коньяк, біле вино й загроза споганити настрій.

Відверто кажучиВ Олег на кіногероя не тягнув: огузкуватийи куцоногийн на кавунястій голові їжачок рясного смоляного волоссян дрібненькі рухливі темні очіе які ніколи не сміютьсяю зовсім не грецький ніс. Відверто кажучи зовнішністю Ромка побивав Олега беззаперечно – цього Іванка й не збиралася від себе приховувати. Але ж, що там не кажи, а Олег при бабках! А яка в нього розкішна тачка! А як уміє смітити грішми, зовсім їх не шкодуючи й не рахуючи. І навіть це ще не край. Впевненість у собі – ось чим виділявся її новий „бой”. Олег не вмів сумніватись. Він усе знав і все вмів. Ставив собі мету й будь що її досягав. „Не існує таких бастіонівг – сказав він якоськ посміхаючись до неї своїми вузькими губамиб – яких не могли б здобути більшовики!” Іванка розумілал що одним з таких „бастіонів” є вона сама.

Їх звела Галка: „Тобою цікавиться один чувачок.” Іванка лише хмикнула – в неї був Ромка. Але Олегів безрозмірний „Міцубісі” вже чатував біля Галчиного під’їздуу дверцята були відчиненимим авто випромінювало таку ж впевненість у собіп як і господар. „СідайС прокатаємось!” – промовив до неї чорнявий, заледве вищий за своє диво на колесах, коротун. „Ще чого!” – „Сідай!” – його дрібненькі жорсткі очі забуравлювались у самісіньке її серце. І ось вона вже сиділа в автов поруч з господарем а той щось захоплено розповідав: „…зелений металікз паджеро турбонаддув – Вона не тямила значення тих сліви як і того як вона тут опинилась куди й навіщо її везуть... – дизель кондиціонерц гідропідсилювач – …і чому вона погодиласьг – …іммобілайзері мульті-лок сіді-чейнджер ”” – а найдивовижнішен що вона зовсім не боялась та почувалася цілком захищеною.

І з нею дійсно нічого не трапилось. Олег повіз Іванку в Канів. Вони сиділи в прикольному ресторанчику на березі Дніпра пили ощадливими ковточками коньяк („Тут справжнійТ – казав Олегз – не пальонка”)” засьорбували його кавою й розмовляли. Говорив переважно Олег.

ЗдавалосяЗ він справді знає все. Вони пили коньяк й Олег навчав їїв як відрізнити справжній напій від підробки; каву – й він розказував як правильно споживати каву; вони палили й Олег розповідавп які він курить сигарети які слід курити їй і чому. До них підійшли місцеві мужикик пропонували „живуу щойно з Дніпра”” рибу то Олег швидко довів безкебетнимн що їхня риба хвора, зіпсована та взагалі неїстівна. Іванка була впевнена що ті зараз же викинуть її назад у річку. Дорогою він заправляв авто та пояснював на яких заправках слід заливати пальне а де не варто; вони слухали музику й він видавав силу силенну інформації про кожен гурт і кожного співака; вона обмовиласьл що мріє про золотого ланцюжка й він довго пояснював в яких магазинах де й як купувати золото

Увечері він привіз її додому цілу й неушкоджену. Та цнотливо цьомнув наостанок у щічку.

А наступного дня вона пішла відчиняти двері й ледве розгледіла свого нового кавалера за розкішним букетом палаючих кармінних троянд. Олег привітався з мамою та чемно попросив аби та відпустила Іванку з нима покататись. „Вчора заходив Ромка”ч – тихо сказала мама. „Скажеш йомуу що я захворіла!” – „І як же називається недуга?” – Іванка хмикнула й випурхнула за двері.

Який хлопець! – не вірила дівчина щастю. – ГалантнийГ вихований щедрий! І при грошах! Бідний Ромка – куди йому! Дівчині аж шкода стало мовчазного соромливого Ромкуу якого не порівняти було з шикарним Олегом.