знайди книгу для душі...
Господар синагоги пірнув глибоко в надра столу і після кількахвилинного порпання видобув назовні щось на кшталт кулькової ручки.
- Тримайте! - сказав він урочисто.
Я уважно оглянув подарунок. Це і справді була ручка, але у зовсім іншому, первинному значенні цього слова. І навіть не ціла ручка, а її частина - вирізьблена з дерева маленька людська кисть з витягнутим вперед вказівним пальчиком. Насаджена на різьблену паличку, вона скидалася на прадавню шкільну указку з Київського музею педагогіки.
- Дивіться, не загубіть, - ребе прискіпливо зазирнув у мої очі. - Сподіваюся, ви знаєте, що з цим робити?
- Аякже, - я гідно витримав його погляд. - Ні в якому разі не загублю.
На підтвердження я акуратно вклав подарунок до нагрудної кишені.
Фіма влетів до моєї кімнати, радісно вимахуючи руками:
- Сьогодні я відпрацював не ваші нещасні три проценти, а цілих п’ять.
- Ви знайшли синагогу?
- Краще, - деякий час він не міг зупинитися на місці, а тому намотував кола в маленькій кімнатці, неначе муха, і раптом завмер, не зводячи погляду з моїх грудей.
- Це що?
Я стурбовано опустив очі. З нагрудної кишені випирав презент ребе.
- А, це… Сувенір. Подарував один знайомий… Обережно.
- Тоді… - Фіма витяг з кишені мою указку, замислено покрутив у руках, а потім рішуче вийшов разом з нею із кімнати. Я подався слідом і побачив, як господар поклав подарунок на полицю холодильника.
Дивно. Ніяких інших культових предметів серед вмісту кухонного агрегату я не помітив, та й ребе, здається, не згадував про зберігання у холодильнику.
- Так от. Я знайшов вам бандита, - Фіма зробив паузу, очікуючи на вибуховий ефект свого повідомлення.
- Ви ж обіцяли синагогу, - я не зміг втриматися від скептичної інтонації.
Він сумно розвів руками:
- Аз ох-н-вей.
Цей знаменитий вислів мав надто багато трактувань. Озброєний невеличким місцевим досвідом, я уточнив:
- А все-таки?
- Та де вона дінеться, ваша синагога!
- Моя?
- Не чіпляйтеся до слів. Наступний шабат…
- Ви думаєте, я тут рік збираюся сидіти? За що я вам плачу три проценти?
Фіма зупинився. Треба зазначити, він був збентежений:
- Скоріш за все, вони з бандитом ходять до одної синагоги.
- А до якої ходить бандит?
Мій господар знову відчайдушно замахав руками:
- Я що, повинен був за один день довідатися про все? Подякуйте, що я знайшов вам бандита. Це не так легко, як здається.
Що ж, за великим рахунком він мав рацію. Це справді не так легко. Крім того, з ребе я й сам познайомився. Хто іще нам потрібен, фінансист? На цьому фронті теж є з чого почати. Але мені муляло бажання дати старому по носі. Мабуть, через його постійні розмови про відсотки.
- Зачекайте. Я, по-вашому, маю прийти до бандита в гості і сказати: здрастуйте, я приїхав з Києва і буду у вас жити? А як же решта зв’язків? За що я вам гроші плачу?
Старий одразу заканючив:
- Ну чому ви такий невдячний? Я всі ноги розбив, ходячи містом, а ви…
- Хто він?
- О, це дуже відома людина.
- Цар Давид?
- Салман Каганович.
Це ім’я нічого мені не сказало.
- Хто такий цей ваш Каганович? Політик? Співак?
- Бандит, - розвів руками Фіма. - Бандит, і все. Професійний бандит.
- Господи, а з чого ж він живе? - наскільки я знав, показники злочинності в Ізраїлі не могли дати поживи навіть одному професійному злодію на всю країну.
- Ой! Я вас умоляю. Вони всі вже давно отримують гроші від Мосаду. А цей, здається ще й від поліції. Якби нам весь час не доводили, що існує бандитизм, хто б голосував за всі ці грандіозні цифри на утримання спецслужб?
А що, схоже на правду.
- Ви тут мені баки не забивайте, а розкажіть, як вийти на Кагановича. Що я його, за штани на вулиці ловитиму?
- Я пока не знаю, там кругом охорона. Але завтра мені повинні дати наводку на синагогу, - спробував захищатися мій господар.
- Синагогу я знайшов сам. Без вас.
Фіма просто-таки упав на стілець. Неначе йому спаралізувало ноги.
- Ви-и-и? Ви знайшли синагогу?
- Знайшов, - підтвердив я не без пихи. - Марсіаністська синагога біля самісінької квартири.
- Марсіаністська? Цорес [9]! Мені давно треба було здогадатися. Якщо його не знають пристойні люди, значить він з їхнього цього міжгалактичного макес [10]. Що тут удівляться, що вони підкинули вам цю дрянь.
AndrewLarly 20.07.2025
Коментар буде відображений після підтвердження модератором
AndrewLarly 13.07.2025
Коментар буде відображений після підтвердження модератором
AndrewLarly 03.07.2025
Коментар буде відображений після підтвердження модератором