Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Розмір має значення

- Слухай, а скажи-но мені, шановна пані науковець, кому сьогодні до снаги здійснити такий, як ти його назвала, акт «вищого пілотажу»?

Вона явно виглядала розгубленою.

- Ну, як це, кому… Мені, наприклад. Використовуючи метод академіка Майбороди ми сьогодні можемо точково впливати…

- Молодці, - перервав я її. - А іще хто?

- Серед гуманоїдів, здається, ніхто.

- А негуманоїди? Наприклад, гідробіонти?

Галушка стенула плечима.

- У мене немає достовірних відомостей, але гідробіонти через свою специфічну структуру досить добре розвинули біохімію. Єдине, що їм могло не вистачити знань про людський організм.

- Знання про людський організм, - зауважив я, - сьогодні не є закритими ні для кого і, здається, даремно.

- А ти когось конкретно підозрюєш? - Галушчини очі були великі-великі, і саме такими я їх люблю.

- Є тут один артист. Друг мого приятеля Сагайдачного, - здається, я почав розуміти, що буду робити далі, попри навіть відсторонення від справи.

- Це той приятель, якому зробили обрізання?

- Обрізання? - здивувався я, а тоді згадав свою пригоду перед Ізраїлем. - Точно. Він і є.

- Тоді його треба впіймати. В смислі, не приятеля, а гідробіонта.

- Так отож, що треба, - я зітхнув, і несподівано для себе вимахнув рукою, відганяючи геть сумні думки. - Слухай, Галушко, а що ти робиш сьогодні ввечері?

Вона посміхнулася:

- А що треба, щоб я робила?

- Гадаю, якось вже зорієнтуємося по ходу справи.

Може, я все-таки заслужив на один спокійний вечір поруч із коханою дівчиною, так чи ні? Я вас питаю.


Друзяка Сагайдачний зустрів мене звичними пристьобами.

- А, терорист-кіднепер! Я, розумієш, тут ганяю всіляких сявок, по суті своїй босоту, а головний отаман, як виявляється, сидить за сусіднім столом. Викрадач жінок та професорів, батьків та дітей…

- Іди ти, - огризнувся я. - Злови свого інфузорійця, тоді поговоримо. До речі, як там він поживає?

Сагайдачний перекинув люльку з одного кутка рота в інший:

- Та ти розумієш, слизький, собака. Знов утік.

Я сів на своє місце й підсумував:

- Одне слово - гідробіонт.

- Це точно.

От бачите, варто лише нагадати людині про соломинку в оці, й вона одразу втрачає бажання підколювати.

- Слухай, старий, а він не міг влаштувати тобі помсту, як гадаєш?

Сагайдачний невпевнено почухав потилицю.

- Напевно, міг. А то що?

- А те, що в гідробіонтів біохімія на найвищому рівні. І він міг сконструювати цю кляту добавку для схуднення, од якої дівчата втрачають цноту. Щоб помститися за тебе всій українській нації.

Мій сусіда завмер на місці, а потім спитав:

- Ти там не перегрівся у своєму Сибіру?

- Там плюс п’ять.

- Значить, застудився, - він витяг люльку і пригладив нею вуса згори-вниз. - Це називається менінгіт, я читав.

- Сам ти це слово.

Задля справедливості треба зауважити, що після компактного формулювання нова версія виглядала досить незграбно. Я б і сам здивувався, почувши таке. Але нашій службі часто доводиться мати справу з дивними речами, а тому навіть найфантастичніша версія має право на існування - хто їх знає, цих негуманоїдів, які там закони помсти. Люди колись намагалися вбити всю родину кривдника, то може, ці гідробіонти нищать одразу націю?

- Слухай, терористе, там тобі голосове повідомлення прийшло, - Сагайдачний показав у бік телефона.

- Дякую.

Цікаво, що б це могло бути. Якби Лях, він просто потелефонував би. А голосове - це офіційна інформація. Може, я забувся здати обладнання після Сурґуту? Так я ж нічого із собою не брав.

Противний операторський голос сказав мені:

- Тимчасово ізольована, зареєстрована під іменем капітан Аксінья хоче бачити агента Мамая. На ваш розсуд.

Присягаюся, я вирішив, що недочув, а тому прокрутив повідомлення ще раз. Точно, капітан Аксінья. Що їй від мене треба? Звичайно, іншим разом я б нізащо не пішов на таке побачення, але в моїй ситуації доводилося хапатися за будь-яку соломинку. А раптом вона погодиться дати свідчення тільки мені, на знак старої дружби? Всяке може бути. Тому я похапцем зібрався і вискочив у двері.

- Ув’язнена красуня скучила за своїм викрадачем? - услід загримів Сагайдачний, користуючись тим, що я не маю часу відповісти. От зараза, прослухав мій службовий трек, це ж просто хамство!

Наш УГСівський ізолятор тимчасового утримання був розташований у чудовому місці серед соснового лісу, і на відміну від сурґутської тюрми, він відповідав усім вимогам Чортківської конвенції. У цьому я ще раз пересвідчився, коли зайшов до персональної камери капітана Аксіньї. Тут навіть не велося відеоспостереження, хоч за санкцією суду така можливість існувала.

Попередня
-= 90 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!