Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Розмір має значення

- Як ти міг, діду? - випалила вона. - Як ти міг це зробити?

Старий зупинився, мені здалося, що навіть зблід, але більш нічим не виказав своїх емоцій.

- Як я міг це зробити? - перепитав він Галушку, а скоріше, самого себе. - Але хтось мусив щось робити, чи не так? Хтось мав зупинити цю вакханалію!

Я миттю зірвався з місця, підхоплюючи академіка попід лікоть. І тільки потім побачив, що він похитнувся. Ні, дечому нас таки навчили. Разом з Галушкою ми всадовили діда на лаву і дали йому відхекатись. Роки беруть своє, а втім, я не уявляю молодого, який у подібній ситуації не похитнувся б. І впродовж наступної години академік розповів нам усе.

Ідея ця зародилася в його голові досить давно, ще на початку роботи над так званим «методом академіка Майбороди», який революціонізував українську біохімію. І навіть якоюсь мірою вона стала причиною створення цього наукового передового методу. Але все почалося зовсім не з біохімії.

- Я давно спостерігаю за цим неподобством, - розповідав старий. - З усіх сторінок, екранів та динаміків нам агресивно нав’язується думка, що краса і комплекція - явища тотожні. «Худа жінка - красива жінка», - вбивають нам у мозок змалечку. Але сам я далеко не худорлявий, і чесно скажу, худі жінки ніколи мені не подобалися. Я почав аналізувати і дійшов шокуючого висновку - все почалося з телебачення. Початок моди на худих жінок іще в сімдесятих роках двадцятого сторіччя співпав з бурхливим розповсюдженням телебачення. Блакитний екран став заміняти людям книжки, вікна і навіть дзеркала. Побачивши себе по телевізору, вони робили висновки - я гарний, я негарна, я добре виглядаю чи погано. А потім з’явилося домашнє відео, і процес набрав характеру епідемії. А що лежить в основі телевізійної картинки, скажіть мені? Оцей молодик не дасть мені збрехати - горизонтальна розгортка. Промінь кінескопа ходить зліва направо рядочками, один до одного, до самого низу, а тоді знов. І при цьому розтягує картинку в боки. Це суто оптичний ефект, його не можна заміряти лінійкою, але він є, і є постійним. Отже, нормальна людина бачить себе по телевізору ширшою на вісім-десять відсотків і жахається - невже це я? А людина худорлява по телебаченню має вигляд нормальної, ви собі таке уявляєте? Отже, поступово й неупинно, буквально за якихось триста років у людства абсолютно викривилися критерії норми. Бути худим стало модно. Бути худим стало престижно, а головне - лікарі піддалися загальному психозу і, так би мовити, «науково» довели, що бути худим - це означає бути здоровим. Вони проігнорували навіть той очевидний факт, що середня тривалість життя ніяк не пов’язана з комплекцією, а перед у цьому показнику ведуть нації, однозначно огрядніші. З’явилася ціла індустрія схуднення. Терміново було вигадано нові хвороби, наприклад, целюліт, на лікування якого сьогодні витрачається більше грошей, ніж на розробки онкологів. І навіть - ви чули про таке? - історики приєдналися до загальної вакханалії, довівши, що Клеопатра загинула зовсім не від укусу змії, а від того ж таки целюліту!

Я теж чув про це відкриття, але, присягаюся, не надав йому ніякого значення. Мені здалося, що старий перебільшував. Бо вчені лише висловили гіпотезу, що Клеопатра помітила в себе целюліт, через що й вирішила накласти на себе руки, проте битися об заклад щодо цього я б не став.

- А між тим я провів домашній експеримент, - вів далі академік, - замовив собі відеокамеру й телевізор, які використовують вертикально розгортку. Тобто в них світловий промінь ходить згори-вниз. І що ви гадаєте? Зніматися для мого телевізора вмить полюбили всі знайомі жінки. «Він у тебе компліментарний», - казали вони. У ньому виглядаєш стрункішою та красивішою. Ви подумайте, яке поєднання - стрункішою та красивішою! Але особливо небезпечною ця мода стала для української нації. Якщо ви знаєте, у мові наших предків слово «худий» було синонімом слова «поганий». Більш того, традиційні обводи української жінки були сформовані тисячорічною цивілізацією, і не якомусь там паршивому телевізору заперечувати їх. Ґрунтовні стегна, в які так зручно упираються руки, тонка талія, високі пишні груди - ось традиційний тип української красуні. І саме таких жінок ми обираємо, коли настає пора одружуватися, і саме такі жінки родять нам здорових дітей, справжніх українців. І саме тому ми вижили як нація попри сторіччя рабства, прямого нищення та різних поневірянь. Отож уявіть собі - цьому останньому механізму захисту українців, самій нашій біології, сьогодні кинуто виклик. Сьогодні модно бути схожим на рибу тюльку! На дошку! На бліду спірохету!

Старий так розхвилювався, що я мусив зганяти по воду, аби повернути розмову в ділове річище. Емоції - це добре, але їх до справи не підшиєш. Ні, все-таки не дурний я хлоп. Розсекретив академіка, хоч як хитро він заховався. Що там не кажіть, а УГС - це сила. Не знаю, як щодо біологічного захисту самої природи, але поки в українців є такий захист, як УГС, ми непереможні. Недаремно сюди беруть найкращих!

Попередня
-= 97 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!