Слава ЗСУ!

Цього дня сталося ще кілька кумедних випадків, які чомусь Зак не зумів передбачити. Даная як завше влаштувала переполох тим, що необачно ввімкнула якийсь прилад, який заповнив сильним вітром усю залу та розметав зі столу пробірки та ємкості з різними препаратами. Ніка навіть була подумала, що то удосконалений Корою фен, який міг називатися « Професійне вкладання волосся за секунду» або «Моментальне сушіння волосся з помітними для ока наслідками», проте як виявилося то була надпотужна сушка для одягу, якою вони часто прибирали посохле листя з двору. Пішло декілька годин клопіткої праці, щоб привести лабораторну залу до ладу.

Хоча на цьому їхні випробування ще не скінчилися. Хтось прибираючи пробірки ненароком змішав дві речовини, які спершу змішалися в однорідну сіру масу, а потім випарувалися, наповнюючи приміщення просто неймовірним смородом. Більшість знову звинувачували Данаю, проте вона зі слізьми присягалася, що не торкалася ні до яких препаратів, а лише відмивала стіни та підлогу. Максіон якось дивно приховав погляд та побагровів. Ніка здогадалася, що то була його провина, проте нікому не сказала. До вечора, вже всі майже забули про ці прикрі випадки.

Так пройшов ще один довгий день, сповнений тягучого очікування та нестерпного хвилювання.

Вранці напередодні спалаху Зенон безцеремонно зайшов до кімнати Ніки та з цілком серйозним виразом на обличчі сказав:

– Настав час сказати Максіону правду. Після сніданку ти мусиш розкрити наш таємний задум.

Ніка не знала що й сказати, тому лише кивнула та поволі сповзла з ліжка, протираючи набряклі повіки. Цієї ночі їй приснився справжнісінький кошмар – вона тримає статуетку у руці та намагається врятувати Пеліон від нищівної сили спалаху, але ж раптом звідкілясь узявся великий натовп людей, які почали кидати на неї косі погляди та зухвалі посмішки. Ніка сердечно спробувала пояснити їм, що зараз не слід перебувати на площі біля колони Сонця, проте її ніхто не слухав. Пеліонці голосно реготали та тицяли у неї пальцями. На щастя, вона прокинулася у той момент, коли двері її кімнати відчинилися навстіж та на порозі з’явився Зенон Рейнол. Вдовольнившись її реакцією, він попрямував до вітальні, де сьогодні мав відбутися сніданок та розвінчання їхнього справжнього наміру. День обіцяв бути значно гіршим за минулі, проте Ніка вже давно чекала цього моменту. Їй набридло постійно вигадувати фальшиві виправдання та відверто брехати в очі другові. Завжди переконувати його, що під час спалаху з нею нічого страшного не трапиться, адже вона безпечно перечекає усі події у будинку. Це були надто чудові побрехеньки, які замилювали йому очі аж до цього дня.

Поспіхом накинувши випрані джинси та футболку, потім дбайливо розчесавши волосся, аби мати належний вигляд, Ніка попрямувала до вітальні, де вже майже всі зібралися, не було лише Латеї, яка все ще хворіла, хоча Зак щиро запевняв, що недуга вже минає та Кори, яка очевидно затрималася на кухні. Даная незграбно кружляла навколо столу, з дзвінким брязкотом розставляючи порцелянові тарілки та чашки. Джеліос напружено зминав та розминав пальці, щоб хоч трохи послабити напруження, яке скувало його тіло. Помітивши зашарілу Ніку, він привітав її легким кивком голови та почав накладати до тарілки смажену рибу. Вона намастила грінку абрикосовим джемом та відкусила шматочок. Максіон тим часом сумно поглядав у вікно, ранішні промені сонця освітлювали його зіщулене обличчя. Він, наче передчував сьогоднішні події.