Слава ЗСУ!

Реакція Макса стала несподіванкою для них обох. Ніка гадала, що він розлютиться, побачивши її у Пеліоні – адже він сам заборонив їй з’являтися у цьому місті. Чи просто залишиться байдужим, і з кам’яним виразом на обличчі кине на неї проймаючий погляд. Але нічого подібного не сталося. Спочатку раптова поява Ніки повністю його приголомшила, а через декілька секунд він міцно обійняв її, на його обличчі виник абсолютний розпач.

– Що ти тут робиш? Як ти змогла повернутися? Я просив не робити цього. Тут дуже небезпечно. – Максіон також не зміг стримати своїх емоцій, його м’який голос помітно тремтів. Зненацька Ніку хтось відштовхнув від Макса. Це був Зенон Рейнол. Він став між ними з лютим виразом на обличчі та з повною готовністю накинутися на Максіона будь-якої миті.

– Ні, Зеноне, не треба... Він не бажає мені зла. – Ніка була абсолютно впевнена у своїх словах. Ніщо у світі не могло переконати її більше, чим його безутішний погляд, який був наповнений добротою та розгубленістю водночас. Зенон нерішуче відступив убік, придушуючи вагання. Ніка знову побачила розпачливе обличчя свого друга. Світло-русе волосся вже майже торкалося плечей і трохи спадало на зелені очі.

– Максе, що відбувається? – вона знову ступила йому на зустріч, відчуваючи, як тремтять коліна. – Ти ж не хочеш мене убити?

Максіон був повністю збитий з пантелику.

– Що? Як тобі взагалі могло спасти таке на думку? – образився він.

– Пробач, останні події ввели нас в оману. Ми вирішили, що ти став винищувачем. Скажи, що це не так! – Ніка кинулася йому в обійми та навіть не помітила, як змокріли її очі.

– Ні, звичайно ні.

Джеліос підійшов ближче та скоса зиркнув на спохмурнілого Максіона.

– Тоді поясни, що сталося! Куди ти зник? Ми нічого не розуміємо. – наполегливо промовив він, відтягуючи Ніку за руку. З великим зусиллям вона відпустила Максіона з обіймів та завмерла, не відводячи від нього враженого погляду.

– Два тижні тому я отримав анонімне повідомлення. Воно було написано досить загадково. Я зрозумів лише його частину. Там сказано, що Пеліон буде знищений і лише дві статуетки Кадема Пелла зможуть запобігти цьому. Саме тому я прийшов сюди.

– І ти справді гадаєш, що ми повіримо цій маячні? – на обличчі Джеліоса закарбувався відвертий сумнів.

– Він каже правду. Пеліону загрожує небезпека. – озвалася симпатична темноволоса дівчина. Всі відразу поглянули на неї.

– Це – Латея, вона добре знається на історії Пеліону.

– Винищувачі також шукали ті статуетки, це могла бути їхніх рук справа. Можливо, вони використовують тебе. – Зенон завмер, наче кам’яна статуя. Здавалося, його ніщо не могло переконати у правдивості слів Макса.

– Винищувачів вже немає. А ми – остання надія Пеліону. Тепер все залежить від нас.

– Максе, я допоможу тобі . – Ніка стиснула його руку у своїй долоні.

– Ні, про це не може бути й мови. Я ніколи не стану ризикувати твоїм життям. – він злякано округлив очі, наче з її вуст прозвучали якісь жахливі та неприпустимі слова.

– Це мій вибір. – Ніка здригнулася – всередині, ніби щось обірвалося. Невже вони знову не прислухаються до її думки? Раптова злість пронизала її наскрізь.