Слава ЗСУ!

– Невже ти гадаєш, що підслуховувати чужі розмови є хорошою манерою? – холодний голос прозвучав за її спиною. Ніка швиденько обернулася і вловила проникливий погляд сірих очей.

– Зеноне, я зовсім не хотіла підслуховувати. Це сталося випадково.

– Не треба розповідати мені байки… Зрештою тепер немає значення як ти опинилася біля тих дверей. Я лише бажаю знати, що саме ти почула? – вимогливо проказав він, зробивши крок їй на зустріч.

– Не наближайся до мене! – злякано пробубоніла вона, притулившись до стіни. – Ти нічого мені не заподієш… в цьому домі забагато свідків. Джеліос ніколи тобі не пробачить. Ти не посмієш! – її голос прозвучав досить зухвало. Зенон Рейнол голосно засміявся. Здавалося, його дзвінкий сміх проник у кожен куточок її свідомості. Здригнувшись, Ніка спробувала опанувати свої емоції.

– Що ти таке верзеш? Які ще свідки? Ніколи не чув більшої дурниці! Починаєш втрачати здоровий глузд?

– Можеш не прикидатися, я все чула.

– Що саме? – він видихнув прямісінько їй в зіщулене обличчя.

– Це допит? – Ніка відштовхнула його рукою. Зенон не став пручатися і відійшов на два кроки.

– Аж ніяк. Просто ти все не так зрозуміла. Твоя думка є хибною.

– Тоді зміни її… Розкажи правду. Досить уже цих таємниць, я сита ними по горло.

– Хочеш дізнатися правду від ворога, тоді зроби його своїм другом.

– Я не вважаю тебе свої ворогом.

– Але й другом ти також мене не вважаєш. Будь ласка не втручайся у чужі справи. Повір, це може невтішний кінець.

– Тепер ти мені погрожуєш? – пирхнула вона, покрокувавши вздовж коридору. Зенон пішов вслід за нею.

– Це звичайне дружнє попередження.

– Щось воно зовсім на те не схоже. – з докором кинула Ніка через плече.

– Ніко, я твій друг, так само як і Джела.

– Тоді будь з ним чесний. Він довіряє тобі, а ти плетеш за його спиною якісь інтриги.

– Я не боюся втрати його довіри, я лише прагну застити його… – він раптово вмовк і міцно стис губи, щоб не вибовкати зайвого.

– Колись я дізнаюся твою таємницю, Зеноне Рейнол.

– Неодмінно. З нетерпінням буду чекати цього моменту! – саркастично проказав він, його кроки стихли. Коли Ніка озирнулася, коридор був порожній.

Тепер вона взагалі не могла зосередитися на чомусь. Всередині вирувало нестримне бажання зірвати з Зенона маску, відкрити всім його справжні плани. В лабораторії панувала напрочуд спокійна атмосфера. Кора заклопотано кружляла навколо столу, вдосконалюючи фарбу для волосся, Даная захоплено спостерігала за всім процесом. Максіон та Зак розробили детальну карту Трояндовою площі, щоб продумати наперед кожен свій рух. Максіон навіть не здогадувався хто буде його супроводжувати у день спалаху. Джеліос замислено поглядав у вікно, усі його напружені думки відобразилися на його розпачливому обличчі.

– До речі, – вдоволений голос Зака пройняв навколишню тишу. – Тідей Спаркс люб’язно запрошує всіх нас на святкування дня міста. Офіційно Пеліону виповнюється тисяча років. Але насправді ніхто не знає точну дату його заснування. Як передбачається, свято повинно бути досить феєричним. Не варто пропускати таку подію. Зважаючи на обставини, нам всім не завадить розвіятися.