Слава ЗСУ!

Хоч у Римі в цей час були заклопотані важливішими і важчими воєнними приготуваннями, поразка Клодія Гла-бра все ж наробила трохи шуму. Сенат і населення однаково вважали образою для римського імені те, що легіонерів, переможців над усім світом, розгромила і порубала підла зграя мерзенних гладіаторів.

А тим часом мерзенні, понад п’ять тисяч бійців, виши-кувані в маніпули, когорти — цілий легіон під командуванням звитяжного, розумного вождя — одного чудового ранку підступили до Ноли. Це було одне з квітучих, багатих і людних міст Кампаньї. Перш ніж брати приступом місто, командування гладіаторів зажадало від городян, щоб вони добровільно відчинили браму. їм було обіцяно зберегти життя і майно населення.

Налякані загрозливою небезпекою, громадяни зібралися на Форумі для наради. Одні вважали за краще здатися, інші — боронитися. Нарешті, після довгих галасливих суперечок, перемогла партія найсміливіших. Міську браму було замкнено, городяни поспішили на мури, щоб захищати місто від нападників. У той же час до Неаполя, Брундізія і Рима послали гінців прохати невідкладної й міцної допомоги.

Та всі посли потрапили до рук Спартака, який тримав під наглядом не тільки шляхи, а й стежки, що виходили з міста. Погано озброєні і недостатньо навчені військової справи, громадяни спробували захищати мури, але не змогли протриматись і двох годин. Гладіатори, маючи багато великих драбин, швидко і з незначними втратами оволоділи мурами і вдерлися до міста. Роздратовані опором городян, вони почали вбивати і грабувати їх.

Хоча Спартак і вимагав від своїх товаришів найсуворі-шої дисципліни, проте вони не могли утриматися від безчинства. Це було оп’яніння кров’ю і жадоба руйнування, властива всім воїнам, коли вони вриваються до міста і бувають змушені битися.

Це прикро вразило Спартака. Він кинувся на вулиці міста, щоб припинити грабунок і вбивства, що їх чинили його гладіатори. З властивою йому енергією і настійністю, з допомогою своїх командирів, через кілька годин він припинив убивства й мародерство.

Незабаром букцини і сурми просурмили збір. Усіх гладіаторів облетіла чутка, що за наказом Спартака легіон повинен вишикуватись і відправитися на Форум Ноли, який славився грандіозними розмірами, старовинними храмами, базиліками і портиками.

Менш ніж за годину загін гладіаторів стояв вишикува-ний у три лінії на майдані. Спартак зійшов на сходи храму Церери і повернувся до війська нахмурений, блідий від гніву. Кілька хвилин він стояв мовчки, схиливши голову на груди, охоплений скорботою. Нарешті підвів голову. Його очі палали гнівом. Він закричав могутнім голосом, що розлігся далеко по величезному майдану:

— Невже хочете ви, люті й злочинні люди, дістати ім’я розбійників? Невже ви хочете мати славу злодюг і вбивць?

Трохи помовчавши, він вів далі:

— Хіба це і є та свобода, яку ми несемо рабам, та дисципліна, з допомогою якої ми доведемо, що гідні людських прав? Хіба це ті добрі слова, якими ми маємо завоювати дружбу італійців? Хіба ці вчинки мають стати для всіх прикладом?.. Чи вам не досить того, що проти нас виступає вся велич і могутність Риму, і ви готові викликати ще й ненависть, прокльони та помсту населення Італії?.. Невже мало вам шкоди від того, що наші гнобителі зуміли знеславити нас, як варварів, грабіжників, наймерзенніших у світі людей? І замість того, щоб добрими ділами, суворою дисципліною, зразковою поведінкою знищити зведені на нас наклепи, ви хочете ствердити їх такими мерзенними, ганебними і підлими вчинками, як сьогодні?..

Адже вся Італія дивиться на вас з острахом, підозрою, недовір’ям. Наша свята справа і прапор, під яким ми воюємо, найсвятіші від усіх, що будь-коли майоріли під сонцем на полях битв. Та ніде на півострові наша справа не користується ніяким співчуттям. І щоб завоювати прихильність населення Італії, ми маємо лише один засіб — дисципліну.

Саме дисципліна, мов кільчастий залізний панцир, становить основу незламної міці римських легіонерів. Римляни досі були непереможними не тому, що вони міцніші й хоробріші від усіх вояк на світі. Є народи, які не поступаються їм ні силою, ні мужністю. Але не було ще на світі дисциплінованішого війська, ніж римське. Тому римляни й досі перемагають усіх своїх ворогів.

Не допоможе вам незвичайна сила ваших рук, нестримна відвага, якщо разом з бойовим строєм ви не переймете у римлян і не будете дотримуватися також їхньої дисципліни.

І коли хочете, щоб я лишався вашим вождем, то я вимагаю від вас бути слухняними, тверезими, стриманими, бо сила війська полягає саме в цьому.

Хай кожен заприсягнеться мені своїми богами, своєю честю, що не вчинить найменшої сваволі проти дисципліни.