Слава ЗСУ!

- Ну що, даю декілька годин на те, щоб освоїтися. Обдивись все, по тобі ясно видно, що все побачене викликає в тебе великий сподив, що й не дивно. - Чоловік оглянув всю печеру, як володар землі оглядує свої володіння - з любов’ю і чітким розумінням, що це все - його.- Я й сам не думав, що в мене вийде зробити все це так, як вийшло. Це коштувало мені досить багато, але це того коштувало. - Чоловік пильно подивився на Алдаріка. - Перед тим, як ти все обдивишся, треба показати тобі секрет входу сюди. Якщо все піде так як треба, він тобі ще не раз знадобиться. Оглянешься, потім будемо говорити. Не в одного в тебе є питання, і не один ти давно чекав цієї зустрічі.

Чоловік рушив за спину Алдаріка, прямуючи до занавіски в стіні, показуючи жестом, щоб Алдарік прямував за ним. Той ще не міг прийти до тями через побачене, а упоминання чоловіка про розмову і відповіді на питання уж дуже сильно збентежили його голову і він зараз почував себе наче напідпитку. Але це було приємне відчуття, хоча і дуже незвичне і навіть трішки лячне. Але воно коштувало цього. Алдарік впевненим кроком рушив за чоловіком, вирішивши не забивати собі голову роздумами про побачене, а просто плисти по течії. Подібне рішення ще ніколи його не підводило.

Глава 11 - Емеріта

Вона була зверху Вольхланда, тримала його за руку та віддавалися тому шаленому темпу, який вони піймали. Рухи її тазу все наростали і наростали, доки не дійшли свого піку, і вона тепер лише старалися не знизити його, поринаючи у певного роду екстаз, в який вони увійшли удвох. Вона відчула, що він вже близько, і раптом відчула, що і вона також наближається до своєї розрядки. Це відбулося одночасно, як в дурних романтичних книгах, і вона майже безсила впала йому на груди, притискаючись до них з усієї своєї сили, а він у відповідь міцно її обійняв, даючи їй невимовне відчуття безпеки та впевненості. Вони так і пролежали декілька хвилин, не роз’єднуючись, насолоджуючись післявкуссям їх шаленства. Емеріта відчувала сім’я Вольхланда в собі, і це надавало їй відчуття певної сили, сили, яка перешла від нього до неї. Нарешті, це оргазмове післяслово завершилося і вона злізла з нього, легла поруч. Його сім’я почало лишати її, а вона задумалася над тим, що треба буде протягом декількох годин випити ті трави, які не дадуть укорінитися в ній новому життю. Дурний жіночий організм, подумала Емеріта, не може без вивертів. Краще було би, якби вона могла управляти цим процесом по своєму бажанню, а не пити дурні трави, від яких хоч і не було погано, але вони лишали всередині якесь неприємне відчуття, наче маленька частинка тебе вмирала.

- Як думаєш, ми тут ще довго будемо? - запитав її Вольхланду, також відійшовши від їх злиття. Чомусь ворона напрочуд довго немає. По ідеї, він мусив повернутися ще позавчора, максимум - вчора. Ти впевнена, що той ідіот, - він мав на увазі барина, - все зробив правильно? Зараз то так, після того, що ти йому утнула, - Вольхланд смачно реготнув, - він то би лайном би ізійшовся при самій одній думці щось зробити не так. - Перед очима Емеріти пролинули двохдневі спогади, коли вона трішки, на її думку, порізала місцевого барина. Той верещав як свиня, коли від фаланги його вказівного пальця залишилося одне криваве розшматоване м’ясо. Згодом на його крик збіжалася вся прислуга і навіть охоронці зі входу в сам будинок барина, але вони не наважилися нічого зробити ні Емеріті, ні Вольхланду, настільки були налякані. Та ще й два непритомних тіла біля кімнати робили свою справу. Після цього Вольхланд і Емеріта спокійно направилися на баринську кухню, забрали відтіля найкращу їжу і принесли її у свій будинок, приказавши кухарам викинути все те, що вони приготували і готувати наново, тепер - з найкращої їжі в цьому помісті. Ці спогади і через два дні гріли їй душу. А барин тепер нагадував жалку собаку, яка з усіх сил намагається сподобатися своїм хазяївам і надзвичайно, аж до лайна із дупи, боїться зробити щось таке, що їм не сподобається. Емеріта відчувала, що той отримав важливий урок.