Слава ЗСУ!

- А чому ти вирішив, що це була помилка? спросив він легко, але це питання чуть було не зшибло Алдаріка з ніг. Скільки би він не думав над можливою відповіддю чоловіка, але ніколи він не думав про те, що відповіддю буде те, що всі його звинувачення - хибні. Насправді, десь в душі він сподівався, що чоловік розповість йому хвилюючу історію того, як він намагався все змінити, але по тим чи іншим причинам нічого не вийшло...і, якось все(неважливо як саме, Алдарік про це насправді не замислювався, та й не хотів, бо розумів в глибині душі, що така версія напрочуд дурна), якось все прийшло до того моменту, до якого прийшло. Але він навіть не уявляв собі такого - повного відкидання його звинувачень. Це було так несподівано, що він аж натрішки втратив над собою контроль

- Тобто, чому я вирішив, що це була помилка? - голос його почав ввищати, а гнів - захоплювати мозок, і лише напрочуд великі зусилля дали йому змогу знову опанувати себе. - Тому що загибло мільйони невинних людей, десятки мільйонів!!! І скільки ще загине, враховуючи те, що невідомо, скільки ця наволоч ще буде жити і творити своє зло? І хіба це не помилка, що ти звів його на престол і, таким чином, дав йому можливість творити все це огидне лайно? - обурення Алдаріка не мало меж, але з іншого боку - якась майже неможлива впевненість і спокій чоловіка заспокоювали і його, принаймні налаштовували на те, що відповідь - аргументована і повна, йому буде дана, і всі тонкощі ситуації йому також пояснять. А те, чи він буде згоден з цим чи ні - так далеко Алдарік поки не заглядував. 

- Ну, по-перше, не все Орден пам’ятає, наскільки я вже зрозумів з того, що ти сказав. - Чоловік зупинив своє імпровізоване тренування і зараз стояв прямо, як стріла, і пильно, та легко, дивився в очі Алдаріка, наче намагаючись йому щось передати через цей погляд. - Я не приводив Не...мгм, Короля на престол. Так, я брав участь в цьому, але не треба вважати, що я був тим самим головним фактором, який і привів його до вершини влади, - чоловік зробив кілька кроків на своє право, потім стільки ж кроків назад і зупинився. - Головним фактором, який привів його до влади - був він сам. І він вже тоді був просто таки майстром маніпулювання, і зміг обудирити навіть таких освідчених і, що важливіше, розумних та незашорених людей, як члени Ордену. Ну, цілком можливо, і я майже впевнений в цьому, хтось про це здогадувався, але, наскільки я зрозумів по сказаному тобою, - своїх думок він або не записав або ж їх не прийняли як канонічний виклад подій. Тому й не треба мене звинувачувати в цьому. - Чоловік знову зробив кілька кроків на своє право і потім зупинився, так, наче збирався піти назад, як хвилину тому, але раптом передумав.

- Так що, - Алдарік з недовірою дивився на чоловіка, - виходить, він і тебе обдурив? Ти хочеш сказати, що мов, не знав, що до чого? - це звучало так абсурдно, що він навіть на хвильку не повірив, - але ж ти двічі мічений. Наскільки відомо, на момент приходу його до влади, тобі вже було 150-ть років. Це не мої 16, і то - мене вже дуже важко обдурити чи ще щось такого типу - кров дається взнаки. Ми народжені не просто для великих подій, а для подій, які змінюють ход історії, - голос Алдаріка наповнився гордощів, якщо чесно - трохи бундючих гордощів, адже не дивлячись на весь свій геній, він ще був дуже юний, аби це зрозуміти. Хоча в чомусь був і безперечно правий - обманути його було дуже важко, настільки високий був його інтелект. - А Король...якщо чесно, я не знаю, хто він, він точно не мечений, бо вони стільки не живуть, максимум років 250-300, - Алдарік заглибився в свою пам’ять, в свої роздуми - протягом останніх років трьох він думав за це майже що не кожен день, - а він вже не престолі 450 років, 457-ь якшо бути точнішим. І 400 років як він створив Королівство. Принаймні, так кажуть запису Ордену і офіційний календар, - Алдарік поглянув на чоловіка - можливо, і тут Орден чи інші пам’ятають неправильно, а чоловік - прямий учасник подій, і кому, як не йому знати за подібні речі. Але той мовчав і, здавалося, уважно слухав Алдаріка. - Двічі міченим він також бути не може хоча би тому, що тоді жив ти, а ще ніколи, ніколи за 10 тисяч років не було, аби двічі мічені народжувалися з інтервалом менше, ніж 500 років, як у нашому випадку, і то - це досить швидко, враховуючи, що за весь цей час ти був шостим двічі міченим, я же, логічно, - сьомий, тобто десь раз на тисячу років, - в голос Алдаріка почало закрадуватися хвилювання - він так довго все це обдумував в голові, так намарно шукав відповіді, - і ось, вона зовсім поруч, принаймні, він вірив в це, і на фінальне слово він обернув обличчя прямо до чоловіка і настільки пильно, наскільки міг, вгострився в його очі - і ніякі обряди не можуть так сильно подовжувати життя, хоча він ставе саме на це, оправдуючи своє довголіття перед підданими, хоча Ордену достеменно, достеменно! відомо, що нема нічого такого в цьому світі, що б могло так подовжувати життя. Так хто чи що таке Король? - чоловік посміхнувся на цих словах, не граючи з Алдаріком  в гляданки і відвівши очі кудись в бік.