Слава ЗСУ!

- Неймовірно, - нарешті промовила Емма.

- Що? – не зрозуміла Ліна.

- Просто… Просто, коли все це починалося, ця вся історія про замок, я і подумати не могла, що все дійсно дійде до суду.

- У нас просто немає іншого виходу, - посміхнулась Ліна.

- Знаю, я знаю, - зітхнула Емма. – Просто тепер я нарешті зрозуміла, чому доля обрала графинею тебе, а не мене…

Дівчата зайшли в квартиру.

- Я думаю, ти теж була б хорошою графинею, - промовила Ліна.

- Тобі так здається, - прошепотіла Емма. – Це лише на перший погляд. Ти знаєш, якби я стала графинею, я б ніколи і не подумала відвойовувати цей замок. Ти стільки думаєш про цього графа, про його життя, чому він помер, чи кохала його дружина, чи зраджував він їй. А мене все це б ніколи не цікавило. Мабуть, все, що я спробувала б зробити, це пробитися з допомогою свого статусу графині на якийсь конкурс краси. А про замок я б, мабуть, взагалі, забула. Бачиш, не краса, а розум врятує світ.

Ліна подивилася на Емму.

- Просто у тебе є своя мета, - втішила вона Емму. – Чітко визначена мета. Ти хочеш стати моделлю.

- Хіба це мета. Правду казала Нонна, я просто кручу задом перед камерами, рекламуючи своє тіло.

- Це ти зараз так говориш, - посміхнулась Ліна. – Поки немає ніяких конкурсів.

Емма посміхнулась.

- Може, це й не дуже хороший спосіб заробляти гроші, - продовжила Ліна, - але ж тобі це подобається. Ти ж мріяла про це з дитинства. То замість того, щоб сидіти і переконувати себе в тому, що це тобі не підходить, краще б поставила б собі ціль і намагалася б її досягти.

2

Було близько другої. Подзвонив телефон. Емма підняла трубку.

- Еммо, - почувся стурбований чоловічий голос.

- Остапе, що сталося?

- Мого батька звинуватили у хабарництві… Він зараз знаходиться у відділку…

- Боже, коли це сталося?