Слава ЗСУ!

- Вранці, я сам тільки-но дізнався. Зараз поїду туди.

- Поїхати з тобою? – запропонувала Емма. – Хочеш, я можу поїхати?

- Ні, не треба. Мені і так дуже соромно, - промовив Остап.

- Остапе…

- Еммо, передай, будь ласка, Ліні, що адвокат батька не зможе тепер представляти її інтереси. Ви ж розумієте, у нього і так справ тепер буде багато.

- Ясно. Я передам, - промовила Емма.

- Це ж нічого? Вона не образиться?

- Ліна? Ну звісно ж, ні. Вона все зрозуміє, я впевнена.

- І я, мабуть, теж не зможу вам допомогти…

- Нічого, Остапе. Все нормально. Ти не хвилюйся, вирішуй там свої справи.

Емма поклала трубку і сумно подивилася на Ліну.

- Що там сталося? – запитала Ліна.

- Остапового батька звинуватили в хабарництві, - відповіла Емма.

- А він дійсно брав той хабар? – здивувалася Ліна.

- Не знаю… Я не спитала. Мабуть.

- Бідний Остап, - прошепотіла Ліна.

- Тепер він не зможе нам допомогти, - продовжила Емма. – І адвокат його батька теж.

- Нічого, - сумно відповіла Ліна. – Ми і самі впораємось.

- Як? – здивувалась Емма. – Завтра зустріч з мером та його адвокатами. Як ми за такий короткий термін знайдемо хорошого адвоката і введемо його в курс справи? До того ж, який це адвокат згодиться виступати проти мера.

- А нам не потрібен адвокат, - впевнено промовила Ліна. – Я сама піду до мера. Просто зараз.

- Так. Тут все правильно, - промовив викладач. – Тільки в цьому розділі потрібно замінити схему замку. Бо дуже погана ксерокопія.

- Ми замінимо, - промовила Карла. – Просто всі документи дуже старі, тому і якість ксероксу погана.

- Я розумію, - промовив викладач. – Але на цій схемі, взагалі, нічого не видно.

- Максим відсканував цей листок і зробив комп‘ютерну обробку, - продовжила звітувати Карла. – Максиме, де той листочок, над яким ти вчора працював?