Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

- Ні, таку викидай, - промовила жінка.

- А як вас звати?

Жінка подивилася на Олену і посміхнулась.

- Леся, - тихо відповіла вона. – Олеся мене звати.

- Ясно, - не відриваючись від роботи, промовила Олена.

- А що?

- Нічого, - промовила Олена.

Вона поклала моркву і дістала з кишені гроші.

- Я хотіла заплатити вам, - сказала Олена, поклавши гроші перед жінкою.

- За що?

- За все… Ми ж їмо за ваш рахунок. До того ж, живемо тут.

- Ну то це не мені гроші, а дідові, - посміхнулась жінка.

- Ні, ні, візьміть, - впевнено проговорила Олена. – Добро має бути винагороджено, а ви добра. Купите щось на вечерю. Ви ж не можете годувати всіх студентів, яким треба тут працювати.

- Добре, - поклавши гроші в кишеню, промовила жінка. – А чого ж ви сьогодні не працюєте? Набридло до театру ходити? Вже не цікаво?

- Цікаво, - невпевнено відповіла Олена. – Але Назар спить і його недобудитись.

- То ви сьогодні не йдете до театру?

- Та мабуть, вже пізно, - пояснила Олена.

- То може, з‘їздимо разом на базар у місто. Заодно і купимо щось до вечері…


Назар відкрив очі. Було десь близько одинадцятої.

Спочатку хлопець лежав і довго думав про сон, який йому наснився. А потім раптом схопився і швидко заглянув до себе під подушку.

Під подушкою лежав великий залізний ключ. Значить, то був не сон.

Назар піднявся з ліжка і вибіг з кімнати. В дідовій кімнаті нікого не було.

Хлопець вибіг на вулицю, але і там було порожньо.

- Ех, Олено, як же ти зараз потрібна мені, - прошепотів він сам собі. – Я ж без тебе ніколи не знайду, від який дверей цей ключ.

Хлопець у розпачі пройшовся по двору. Раз у раз він дивився навколо, намагаючись натрапити очима на маленькі дерев‘яні дверцята, які мають привести його в якийсь потаємний світ.

Попередня
-= 155 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар