Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

Назар пильно подивився на Олену. Вона не ховала своєї іронічної посмішки.

- Собаки повтікали від бабусі, - промовила вона. – Але це зовсім не доводить, що в будинку є привиди.

- Я думаю, що привидів тут немає. Ні духів, ні привидів… Лише пацієнти, - посміхнувся охоронець.

- Ну що ж, - промовила Олена. – Ми все з‘ясували, мабуть, підемо вже додому. Хорошої вам служби!

- Заходьте в гості, - ввічливо промовив охоронець. – Ви запам‘ятали мій будинок? Шевченка, 7. Передавайте своєму дідові привіт.

- Передамо! – посміхнувся Назар.

- Скажіть, від Ігоря Байракова. Байракових тут усі знають!

- Добре, бувайте.


Був ранок. Олена відкрила очі. Вона в одязі лежала на своєму ліжку. Поруч із нею лежав Назар і міцно спав.

- Ми вже спимо в одному ліжку, - прошепотіла Олена. – Який жах! Назаре, ти спиш?

- Ні, вже не сплю, - не відкриваючи очей, промовив Назар.

- Знаєш, котра година? О пів на дванадцяту.

- Зважаючи на те, що ми прийшли о четвертій ночі, то це нормально.

- Принаймні, ти заспокоїшся зі своєю магією, - промовила Олена. – Сподіваюсь, що хоч охоронцеві повіриш, що ніяких духів немає.

- А як же бабуся і зниклі собачки?

Олена засміялася.

- О Боже! Ти знову за своє. Може, ті собачки просто так повтікали, зайця побачили, чи лисицю. Тут же ліс недалеко…

- Може й так, - продовжуючи спати, бубонів Назар.

- А може, той Ігор, взагалі, пожартував. Вигадав ту історію.

- Може й так…

- Та прокидайся вже, - штурхаючи Назара в бік, промовила Олена. – Бо дід та Леся вирішать, що ми оголосили голодування.

Назар повільно піднявся з ліжка. Олена зайшла в дідову кімнату. На дідовому ліжку сиділа Леся і читала якусь стару газету.

- Доброго ранку, - привіталась Олена.

- Доброго, - відповіла жінка. – Тільки, мабуть, вже не ранок.

Попередня
-= 168 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар