Слава ЗСУ!

- Ну навіщо ж ти так?

- А хіба, ні? Чоловік Катріни, подивись, що зробив з нею. Зрадив, обманом переписав на себе все майно. І лишив її одиноку ні з чим. Добре, що хоч видавництво лишив, а то працювали б ми зараз з Катріною на пару в тролейбусному депо.

- Але ж не всі чоловіки однакові…

- Не всі? А хлопець Емми? Вікторіє, та про що ти говориш? Він задурив їй голову так… Та що там їй. Він усім голови позадурював своїм безтямним коханням. А сам… І говорити не хочеться. Катріна каже, читачі досі телефонують і питають, чи буде друкуватися хоч якесь закінчення цього роману? Чи, може, він буде виданий окремою книжечкою? Чи скільки заплатити, щоб отримати останню частину? А що я їм напишу? Що він зрадник, що спав з її найліпшою подругою, просто ми за його квітами та зізнаннями не одразу на це звернули увагу. Та що там хлопець Емми? Мій пращур – граф Полонезький, поклявся дружині у вічному коханні. А потім знайшов собі іншу, і заради неї відмовився від усього. Навіть, від вічного життя. А як же клятва? Для чоловіків обіцянки нічого не значать. Вони говорять їх тоді, коли їм потрібно чогось добитися від жінки, і забирають тоді, коли вже всього доб‘ються. Вони лише клянуться у вічному коханні. А нам доводиться вірити на слово, що це правда, бо доказів все одно ніколи не буде.

Віка мовчала.

- Я бачила твого чоловіка, Вікторіє, - прошепотіла Ліна.

Віка підняла очі і уважно глянула на подругу.

- Бачила його не раз. І на тому модельному конкурсі бачила. І жодного разу не помітила, щоб він дивився на якусь жінку. А якщо, раптом, і дивився, то в його очах не було ні блиску, ні бажання до тих жінок. Він – виняток, Вікторіє. А виняток лише підтверджує існування правила: «Всі чоловіки зрадники».

- Може…

Ліна встала зі стільця і підійшла до вікна.

Віка дивилась на неї, не відводячи очей, і, раптом, посміхнулась.

- А пам‘ятаєш, того хлопця, Микиту? Який носив тобі квіти щодня? Пам‘ятаєш? Одружитись пропонував! Може, якби ти його вибрала, а не Вадима, то зараз би так не говорила. Не говорила б, що всі чоловіки зрадники, а сміялась би з ревнивих жінок, які не довіряють своїм коханим. Може, з ним би ти була щаслива?