Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

- Ви чините саботаж, графине! – крикнув мер.

- Це я чиню саботаж? – засміялась Ліна і обернувшись, звернулась до натовпу: – Хто з присутніх знає, де саме знаходиться замок? – голосно крикнула вона. - Скільки чоловік відвідували його? Три чи чотири? І це з півмільйонного міста! Коли ж нарешті тато зможе повести свою дитину і показати їй історію міста? Коли ж, нарешті, вчителька, замість нудного уроку краєзнавства, поведе дітей на екскурсію в замок? Коли ж, нарешті, двоє молодих закоханих людей зможуть проводити свій час не у безкрайніх супермаркетах, гучних дискотеках і обкурених барах. А прийдуть у графський парк, помилуватися природою. Але ж, ні! З усіх боків замок оточений колючим дротом. Його охороняють, туди нікого не пускають. І ви ще смієте глузувати з народу, промовляючи, що замок належить їм!

- Ми не пускаємо туди нікого, бо це небезпечно! Замок може обвалитися.

- Та ви ж проводите там ремонтні роботи! – з сарказмом крикнула Ліна. – Ви два роки ремонтуєте замок, а він досі може впасти на голову. Та за такий час і я б його вже відремонтувала власними руками.

Натовп засміявся.

- Ви, графине, не знаєте, що не все робиться одразу, - промовив мер.

- У вас було немало часу! – крикнув хтось із натовпу.

- Ми не можемо одразу робити ремонт і досліджувати замок, - спробував відбитися Фадєєв.

- То ви би краще ремонт робили, замок реставрували, а досліджувати його є кому. Он з університету археології і історії щороку півтори сотні спеціалістів випускається.

- На реставрацію потрібні гроші! – промовив мер.

- Ну це вже нахабство! – крикнула Ліна. – Як ви можете брехати просто в очі своєму місту. Держава виділила вам два мільйони! Де вони? Пане Фадєєв, де вони? Весілля якої з дочок ви зіграли на ці гроші? Чи може, побудували дачу за містом? Де ці гроші? Чому минуло два роки, а замок досі валиться на голови? Де музей, який я маю законне право відвідувати? Чому ж вам так байдуже до всіх нас? Невже цей клятий камінчик дорожчий за культурне виховання школярів, дітей? Господи, та там же стільки території! Можна стільки всього придумати. В кімнатах замку зробити краєзнавці класи. Розказувати учням легенди, повісити назад портрети графів. Господи, та хіба б прогулювали діти такі уроки? А з іншої сторони замку зробити музей. Хай приїжджають люди з інших міст, країн. Найняти гідів, екскурсоводів… А той єзуїтський монастир, який знаходиться в ста метрах від замку. Це ж була перша школа нашого міста. Чому не реставрувати її? Проводити там уроки історії. Виховувати у дітей любов до рідного міста з самого дитинства. І може, хоч тоді вони виростатимуть справжніми патріотами, а не такими, які у нас при владі. А в ботанічному саду можна… Господи, та кому я все це розповідаю…

Попередня
-= 227 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар