Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

- Можливо.

- Слухай, а де магістерська робота Карли? Я б хотіла її переглянути.

- Вона у Остапа. Остап придбав усі авторські права на неї. Хочеш, я скажу йому, і він дасть тобі її почитати.

- Було б добре.

- Знаєш, насправді, мене турбують не розміри, а ця кімната, - промовила Ліна. – Як думаєш, де вона могла подітись?

- Може, її розвалили?

- В тому то й справа. Всі археологи в один голос говорять, що стіна там цільна і всі камінці цілі, і що ніяка кімната там ніколи не стояла. Але ж на схемі вона є!

- Це дивно, я згодна, - промовила Олена. – Хтось наче хотів нас обдурити. Нехай Остап дасть мені ту роботу, а я спробую з’ясувати.


Був холодний квітневий ранок.

Десь далеко з-за обрію крізь великі сонливі небеса пробилися перші промені сонця. Вони пронизали небо наскрізь, наче гострі голки, і осяяли небосхил.

Потроху вже зникав блідий, як сніг, місяць. За яскравими променями сонця він був майже непомітним, і лише уважно придивившись, можна було помітити його тьмяне сірувате півколо.

А тим часом сонце потроху починало господарювати на блакитному злегка захмареному небі, розправляючи повсюди свої яскраві промені. Величезна вогняна куля самозакохано рухалася небом уверх, поважно освітлюючи розпатлані нічним вітерцем хмари.

А вони лише піддатливо колихалися у повітряній колисці, мружачись від яскравого світла.

А під низом розкинувся сад… І ліс, і долина і поле… І річка, і озеро… Все пахло весною. Вона нарешті вступила в свої повноцінні права. І все навколо цвіло, і пахло, і зеленіло. Дерева шепотілись маленькими листочками, пташки з самого ранку дзвінко щебетали, річка настирно хлюпала своїми хвильками і лише незворушно стояли дерева. Вони неохайно тримали своє віття, поміж якого гуляв вітер і замислено розглядали свої широкі тіні. То був старий вишневий сад.

Попередня
-= 291 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар