Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

Йому було вже років сто… Його колись посадив іще дід Микита, який давно вже спочивав на небі.


Ява ішла з лісу з повною корзиною різноманітних трав. Батько навчив її, найкраще збирати трави на світанку, тоді в них зберігається вся сила природи. На її долонях застигла ранкова роса, босі ноги були обпечені кропивою, волосся розвивалося за вітром. Але вона посміхалася. Вона знала, що сили, яку вона отримала у цій ранковій прогулянці – їй вистачить на весь день.

В корзині охайно були розкладені букети маленьких квіточок. Тут виднілися і квіточки мати-й-мачухи, і невеликі зелені листки кульбаби, суничний лист. Збоку, акуратною жменькою лежали соснові бруньки. А посередині розмістилися декілька стеблів молодої кропиви, загорнуті у стару хусточку.

Щоранку Ява прокидалася з першими промінцями сонця. І тихо, навіть, не взуваючись, ішла до лісу збирати трави, а потім весь день допомагала батькові готувати з цих трав лікарське зілля.

Батько пишався нею. Вона єдина з усього роду перейняла, як і він, прабабусині навики. Вона розуміла, відчувала природу, так, як і він. Вже у п’ять років вона легко могла розрізнити, навіть, найближчі трави-двійники.

Мати Яви не розуміла захоплення дочки і весь час намагалася перетягти доньку собі в помічниці. А помічниця б їй, дійсно, не завадила. Адже Любава була найкращою господаркою на селі. Тримала таке господарство, яке не в змозі була тримати жодна інша жінка. Та ще й як тримала. Коні завжди чисті та вичесані, у корів молоко жирне, кури великі, гарні. А картопля, яка ж була картопля! Величиною з капусту. І смородина була більша за і сусідську, і горіх щороку плоди давав. Неначе якесь чаклунство висіло над Любавиною хатою. Сусідки бувало стануть за парканом, поставлять відра з водою, дивляться на город та шепочуться, ніби не могла така картопля сама по собі вирости, і що точно якась нечисть втрутилась. А Любава на городі працює, побачить сусідок, розпрямиться в повний зріст, руки в боки, та як гаркне. Чого повитріщалися? Якби працювали, так, як вона, а не лясами точили, то і в них би така сама і картопля була, і коні, і кури…

Попередня
-= 292 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар