Слава ЗСУ!

Емма поглянула на Клаву і їй чомусь стало так страшно, так моторошно. І по тілу побігли мурашки.

Емма… Вона ж така сильна. Так багато всього досягла. Її друзі – графиня, серйозні люди з мерії, науковці-археологи. Її щодня показують по телевізору, і народ її просто обожнює. А ще вона працює директором найкрасивішого історичного надбання міста. Воно всього досягла своїм розумом, старанністю, не байдужістю. І все тепер у неї є. І в усьому вона тепер найкраща. А Клава – вона нічого не досягла… Вона лише відібрала у Емми кохання.

Клава була вагітна. Вона не була товстою, як казав Влад. Навпаки, трохи погладшати не завадило б кожній моделі. Живота, взагалі, не було помітно. Але Емма зрозуміла, що Клава вагітна по тому, як Клава сіла, важко зітхнувши, і широко розставивши ноги.

- Так… чи ні? – пошепки запитав Емму Влад.

- Так, - відповіла Емма.

- Думаєш? – перепитав він.

- Знаю, - відповіла Емма. – Точно знаю, що вона вагітна.

- Мабуть.

- Іди привітайся. Ти ж не сварився з ними.

- Та ну. Як це виглядатиме? Я тебе тут одну не залишу.

В цей момент зайшла Ганна зі своїм 323-ім.

- Ганно… Ганно, - ледь чутно промовила Клава.

Та Ганна пройшла повз Клави, навіть, не повернувши голови. Вона тримала свого 323-ого за руку і тягла за собою до Емми.

- Ганно, тебе кличе та дівчина, - почувши голос Клави, промовив Дмитро.

- Мені байдуже, - промовила Ганна. – Еммо, привіт.

- Привіт, Ганнусю. І тобі, Дмитре, - сумно опустивши очі, промовила Емма 323-ому.

- О-о-о, Емма, і тобі привіт. Яку історію про мене ти підготувала на цей раз? - жартуючи, запитав таксист, намагаючись показати, що вже не тримає на Емму зла.

- О-о-о, ти собі і уявити не можеш, - посміхнулась Емма. – Після цієї історії Ганна з тобою точно не розмовлятиме.