Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

Ірина не встигла договорити останні слова. Зв'язок перервався і почулися короткі гудки.

- Можна вдихати, - прошепотів Влад. – Я чесно кажу, поки Ірина говорила, я не дихав.

- Це точно, - прошепотіла Марта. – Я про все забула, коли почула її.

- Добре, мені треба їхати на роботу. Всім до побачення, приємного дня.


- Валерія, запиши, що це глина… Суміш зі щебенем, - промовила Олена. – Дресва… Так я і думала. Герой та людина, яка намагалася тут щось побудувати.

- Писати дресва? – перепитала Валерія. – Чи віддати на експертизу?

- Віддавай, - ображено відповіла Олена. – Якщо мені не довіряєш.

- У кого ще є результати роботи? Борис? Який це сектор? Так…

Олена відкрила пакетик і висипала собі на долоню суміш ґрунту та піску. Вона уважно роздивлялась вміст кожного пакетика і робила якісь висновки.

- Це, взагалі, привезене звідкись, - промовила вона. – Але виходить якось дивно… Вапняк… Пісок… Тут можна будувати і будувати. Але чомусь граф будує замок в іншу сторону. Невже моя гіпотеза помилкова?

Олена встала і віддала Борисові його пакетики з землею.

- Обід, - промовила вона. – Ідіть поки що їсти, а я подумаю.

- А ти будеш їсти? - запитала Валерія. – Я можу поділитися пельменями. Я взяла з собою. Будеш?

- Я? Ні, у мене нема часу.

Олена згорнула свою карту і пішла до лівої частини замку.

- Що нового? – почулося позаду.

Олена обернулась і побачила позаду себе Ліну.

- Графиня, графиня, - наспівала Олена. – Насправді, нічого хорошого. Теорія моя помилкова. Там де можна було будувати – вони не будують. А там де навпаки важко – будують. Питання: чим думали ті кляті середньовічні архітектори?

Ліна засміялась.

- Бачу, тебе зачепило.

- Якби ж ти знала, як зачепило, - прошипіла Олена. – Я вже знаю тут кожен міліметр землі. І мене нервує, що я не можу докопатися до істини. Всі мої гіпотези заходять в глухий кут.

Попередня
-= 322 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар