Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

- Чого ти прийшла?

- Я не можу знайти кімнату, і графа… І камінець…

- Ти знайдеш, - промовила Нонна. – Кімната в тебе перед носом.

- Ні! Нема! Я шукала скрізь.

- Погано шукала.

- Я шукала! Я вже не знаю, де ще шукати. Може, тому і тобі перестала вірити. Просто втратила віру в усе…

- Кімната в твоїй душі, - посміхнулась Нонна. – Ти її вже знайшла…

- Нонно, Нонно, якби ж я могла хоч щось зрозуміти з твоїх загадково-філософських перлів.

- Шукай свою душу, - посміхнулась Нонна. – В душі знайдеш розгадку, де кімната.

- Я нічого не розумію в цьому.

- Про вудочку колись же зрозуміла, - посміхнулась Нонна.

- Так, зрозуміла, - відповіла Ліна. – А тепер – не знаю, чи зрозумію. Нонно, ти розумна. Скажи мені правду, чи знайду я колись ту кімнату? Може, її, взагалі, не існує, може, це вигадка все. Я вже не можу ні спати, ні їсти. В думках лише одне-єдине, отримати той камінець.

- Давай я поворожу тобі, - засміялась Нонна. – Про майбутнє.

Ліна покірно сіла за стіл.

- Дай мені руку.

Ліна закрила очі і простягнула Нонні обидві руки.

Нонна взяла обома руками ліву долоню Ліни і, закривши очі, мовчки посміхалася.

Ліна відкрила очі. Вона глянула на усміхнену Нонну.

- Чому ти мовчиш? Кажи, що знаєш!

- Ліно, у тебе такий родовід. Ти не уявляєш собі. Я все життя мріяла взяти тебе за руку. Ти графиня, і королева. Господи, я всіх їх бачу. Вони всі з тобою, в твоїй душі. І граф… А ще… А ще Ліно, я точно знаю, ти знайдеш його, свій камінець. Повір мені. Ти знайдеш. Не втрачай надії. Я торкаюся твоєї руки і бачу, як ти тримаєш його у руках, як він висить у тебе на шиї. А поряд граф…

- Ти бачиш? Ти, дійсно, бачиш?

Нонна відкрила очі.

- Я бачила, - посміхнулась вона. – Спочатку ти тримала його у руках. Він блакитний, у формі ромба. Це найпрекрасніша річ, яку я колись бачила, - прошепотіла вона.

Попередня
-= 373 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар