Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

- Мабуть, замерзли в лісі, - промовила вона, допомагаючи чоловікові сісти. – Це донька з чоловіком до морозів звикли, а ви, мабуть, вперше так довго у лісі пробули.

Чоловік посміхнувся.

- Ну розповідайте, як вас занесло в наші то краї?

- Звати мене Венецій, - приязно промовив чоловік, - і це не я завітав до ваших країв, а ваша донька з чоловіком до мене. Я саме вертався з полювання, як побачив, що на території моїй гуляє чужий кінь, та люди якісь. Злякався. Думав, зловмисники. Підстрелив коня. А виявилось, заблукали вони.

- Заблукали? – здивовано перепитала Любава. – На них не схоже. Цей ліс, як свій двір знають. І куди ж вони забрели?

- У графський ліс, на мої території.

- У графський ліс? – схопилася Любава за голову. – Ой лишенько. Добре, що хоч самі живі лишилися.

- А що у графському лісі такого страшного? – здивувався Венецій.

- Як що? Не пробачив би граф їм те, що територію його перетнули. Вбив би.

Чоловік піднявся зі стільця.

- Того графа, про якого слава така дурна ходить – давно уже в живих немає. Звали його Всеволод Поганий, і володів він замком півстоліття тому. Він знущався над своїми слугами і убивав усіх, хто зазіхав на його території. Але пізніше, прийшов на ці землі граф Полонезький і заявив, що по праву вони належать йому, бо збудував цей замок його дід. Слуги, та люди, що жили на околицях, допомогли графу позбутися несправедливого тирана. З тих пір він почав володарювати замком. І любили його люди, як свого покровителя. Добровільно ішли до нього на службу. Він роздавав землі, допомагав селянам, навчав дітей грамоті. Аж поки не застала його страшна хвороба. І він помер, лишивши за собою лише чотирнадцятирічного сина – Олександра. Олександр швидко підріс. Народ полюбив його так само, як і батька. Був він надзвичайного розуму та вдачі. Люди приходили просто послухати його. Викладачі його були з різних країн, та, навіть, їх дивував його надзвичайний розум. Він писав вірші, вивчав філософію, надзвичайно малював.

Попередня
-= 401 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар