Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

Венецій не відводив від нього очей.

Любава поглянула на Венеція, намагаючись зрозуміти, чому Василь так зацікавив його. Може, горщиків хоче купити.

- Олександре, мій любий друже, - нарешті, прошепотів Венецій.

Василь продовжував смачно їсти, досипаючи в тарілку картоплю.

- Олександре, мій графе.

Василь, нарешті, відняв ложку від рота, зрозумівши, що Венецій звертається саме до нього. Він поклав ложку на стіл, ще раз обернувся по сторонам, щоб упевнитись, що саме його з кимось переплутав гість. Зрозумівши, що Любаву та Мигдалину гість назвати Олександром не міг, Василь невпевнено простягнув руку чоловікові і промовив:

- Василь.

- Венецій, - потиснувши руку, приголомшено відповів Венецій. – Хіба ви зовсім мене не пізнаєте?

Василь подивився на Яву. Та лише знизала плечима. Василь глянув на Любаву. Вона стояла з відкритим ротом, вже зрозумівши, що Василь і є той загублений граф.

- Ні, - відповів Василь. – Я бачу вас уперше… Хоча…

- Що?

- Я багато чого не пам’ятаю, - промовив Василь. – Я втратив пам'ять.

Венецій глянув навколо, сподіваючись, що хтось щось йому пояснить.

- Так, - відповів Лесь. – Він провалився крізь лід на озері. Ми знайшли його напівмертвого. Ява виходила його, але, нажаль, пам'ять так і не повернулася до нього. Ми назвали його на честь Василя, хлопчини, який першим знайшов його на озері.

- Олександре, який я щасливий, що знайшов вас, - кинувшись на шию Василеві, промовив Венецій. – Я заберу вас у ваш замок. Ви все згадаєте. Я допоможу вам усе згадати.


Емма і Остап сміялись і розглядали бруднющу Остапову машину.

- Глянь на колесо, - промовив Остап.

- Ага. Це, мабуть, коли ми з дороги звернули! – сміялась Емма.

- Так, дякую тобі, люба подруго, це ж ти порадила поїхати короткою дорогою. Тепер я за мийку машини гроші в кредит буду брати.

Попередня
-= 403 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар