Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

- Хоча в дечому я не згоден з вами обома, - продовжив Венецій. – Бо все ж в мою голову ніяк не може поміститися те, як земля може обертатися, а сонце – стояти на місці.

- Вона теж так думає? – натхненно перепитав Олександр.

- Так… Шкода, що ви нічого не пам’ятаєте з тієї розмови.

- Так… Шкода, - махнув головою Олександр. - Це вона. Це та дівчина з моїх снів. Я щоночі бачив її весь цей час. Ті очі, те волосся, ті сніжинки. Це вона. Венецію, тепер я знаю, що таке кохання. Я готовий на край світу бігти за нею, лише б тільки бачити її. Вона вкрала моє серце.

- Може, вона, дійсно, ворожка.

- Я не знаю, - знизав плечима Олександр. – Та мені байдуже. Вона в мені, в моєму серці. Щохвилини думаю про неї. Ще раз, ще хоч би раз її побачити, взяти її за руку. І я б тоді нікуди її не відпустив.

- Мій графе, графе! Вас наповнює таке світле почуття! Таке кохання! Що ж вас стримує?

Граф повернувся до Венеція і подивився на нього очима, повними розгубленості.

- У мене є дружина! – вдарив він кулаком по столу. – І я їй дав присягу на вірність. На те, що любитиму її вічно.

- Але ж цю присягу ви все одно вже порушили. Ви ж не кохаєте її, ви кохаєте іншу.

- Я присягнув, - прошепотів граф. – І вже нічого з цим не можу зробити. Моє слово міцне, як той камінь, на якому ця присяга була зроблена. І я стримаю свою обіцянку, принаймні, сам для себе. Я не кину Яву, і буду з нею завжди, як і пообіцяв.

Венецій замовчав.

Граф знервовано почав гортати книгу.

- Можливо, ви дійсно праві, любий графе, - раптом промовив Венецій.

- В чому?

- Коли ви давали обітницю дружині, ви робили це від щирого серця, обдумано, обмислено. А ця незнайомка – лише мимобіжне почуття. Воно мине за місяць… І ви, навіть, не згадаєте її. До того ж…

- Що? – не зрозумів граф. – Кажи…

- Можливо, не варто це казати.

Попередня
-= 434 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар