Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

Ганна кивнула головою.

- Так це ж чудово, сонечко! Це ж просто прекрасно. Вітаю тебе!

Клава щиро обійняла подругу.

- Саме тому ми тобі і дзвонили, - посміхнулась Ганна. – А де ти була так довго?

- Я була в агентстві, - промовила Клава. – До речі, про агентство…

Вона відкрила свою сумочку і вийняла звідти маленьку листівку.

- Це тобі, - промовила вона Еммі.

- Що це? – не зрозуміла Емма.

- Запрошення, - сумно промовила Клава. – Ірина завтра їде в Італію і організовує прощальну вечірку. О другій.

- І як у цієї нахаби вистачило зухвалості запрошувати мене? – відкинувши запрошення, крикнула Емма.

- Еммо, сонечко, чого ти? – спробувала заспокоїти подругу Клава. – Це ж лише вечірка. Вона усіх дівчат запросила…

Емма нічого не відповіла.

- То ти підеш? – злякано запитала Ганна.

- Так, я піду! – впевнено промовила Емма. – Звісно ж, я піду.

- І правильно, - відповіла Клава. – Треба бути вищою за свої невдачі.


- А я принципово нічого не робитиму, - крикнула Карла.

- Ну і не роби, - не відриваючись від комп’ютера, промовив Остап. – Ми самі все зробимо. Дзвони, Максе. Соня Розенфельд. Телефон 33-56-80.

- Карло, а може, все ж ти телефонуватимеш? Ці всі дівчата мені явно не вірять. Вони, мабуть, думають, що я хочу запросити їх на побачення і що не можу вигадати нічого кращого, ніж сказати їм, що вони праправнучки графа.

- Максе, ну ти скажи, це справедливо? – крикнула Карла. – Що б не сталося, завжди винуваті ми з тобою! «Карло, Максе, не розмовляйте!», «Карло, Максе, геть з аудиторії!». Чому Остапа ніколи ніхто не чіпає? Чому така дискримінація? Якщо у нього тато - декан, то це зовсім не означає, що йому не потрібно давати зауважень!

- Тихо, Карло, - раптом крикнув Макс, насторожено тримаючи телефонну трубку. – Добрий день, а мені потрібна Софія. Софіє, це ви? Дуже приємно. Вас турбує археологічна група. Ми проводимо науково-дослідну роботу, і маємо підозру, що ви являєтесь спадкоємицею графа Полонезького. Ні, це не жарт! – посміхнувся Макс. – Ми хотіли би поговорити з вами. Хочемо запросити Вас на зустріч в Університет історії та археології о четвертій. Приходьте обов’язково. Будемо чекати. Ви знаєте, де знаходиться наш університет? Так, на Грушевського. Четвертий поверх, кабінет 420. До побачення.

Попередня
-= 55 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар