Слава ЗСУ!

- Еммо, зачекай! – крикнув він дівчині у слід.

- Не чіпай її, - штовхнувши хлопця, промовила Ліна.

Руслан злісно подивився на незнайому дівчину.

- Дай мені пройти, сучко! – голосно крикнув він.

Ліна розвернулася і з усього маху дала Русланові ляпаса.

- Це тобі за Емму, - прошепотіла вона. – І за зраду…

Емма вибігла на вулицю, ледь тримаючись на ногах.

- Еммо, сонечко, як ти? – з хвилюванням запитала Ліна, наздогнавши подругу.

- Все добре… Добре…

- А хто та дівчина, Еммо? Ти знаєш, хто та дівчина, з якою він кохався?

- То була Клава… То була моя подруга Клава…

2

Ліна лежала на дивані і пильно дивилася на Емму.

- Ну, скажи мені, що ти відчуваєш? – відкриваючи блокнот, запитала Ліна.

- Нічого, - спокійно відповіла Емма.

- Ну як же так? Еммо, тебе ж зрадили…

- Дякую, що нагадала, - промовила Емма.

- Ну що ти відчуваєш? Тобі боляче?

- Ні, мені не боляче, - впевнено відповіла Емма. – Це інші почуття, точно не біль! Може, образа…

- Образа, - занотовуючи в свій блокнотик, повторила Ліна.

- Ні, навіть, не образа! Мабуть… Мені огидно! Мені огидно думати, що вони робили це за моєю спиною.

- А ти кохаєш Руслана? – зацікавлено запитала Ліна.

- Звісно ж, ні! Хіба можна після такого кохати! Мені тепер гидко згадувати, що він колись мене цілував…

- Ясно, - нахилившись над блокнотом, промовила Ліна.

Емма встала і ввімкнула музику.

- Слухай, - відірвавшись від написаного, промовила Ліна. – А на кого ти більше ображаєшся на Клаву чи на Руслана?

- Що? – не зрозуміла Емма.

- Ну-у-у… Чия зрада для тебе болісніше: коханого чи найкращої подруги?