Слава ЗСУ!

— А який коефіцієнт на те, що тендітна дівчина по черзі віддубасить твоїх громил от за тими канатами?

— Так вже й тендітна? — Браян всміхався на всі свої 32. — Та ти за мене вища!

— І все ж?

— Така ставка мене не цікавить. От якби обох, але не по черзі, а одночасно, тоді... дай подумаю, — Браян зробив вигляд, наче щось старанно рахує подумки. — Десь так один до 22 000.

Не дуже хотілось відчути себе побитою собакою. Як не крути, а класичний бокс — це бій з одним суперником. І два здоровані проти жінки — шанси невеликі. Якраз один до 22 000.

— Ну тоді я поставлю, вже Джесіка театрально рахувала подумки, — один долар.

Одразу ж пошкодувала про свій довгий язик. Було схоже, що вляпалась і добряче отримає.

— Ну тоді ласкаво прошу на ринг.

— Ніякого рингу! Ви що всі, подуріли! — тренер злякався за свою ученицю.

— Шеф, — Джесіка взяла його за руку. — Я знаю що роблю. Мені потрібні капа і шолом.

Букмекер всміхався й не зводив очей з Джесіки. Може хотів запам'ятати її без гематом і вибитих зубів? Кларсон щось казав, та його вже не слухали. Джесіка теж не слухала, вона думала, які шанси тримати джебом на дистанції двох суперників. А ще думала, що незручно буде збирати вибиті зуби поламаними руками.

Здоровані пролізли під канатами й нагло всміхались в протилежному кутку. Букмекер дав імпровізований гонг — два хлопки. Джесіка змістилась ближче до центру рингу — біля канатів з неї одразу б зробили відбивну. Один здоровань обійшов Джесіку, важко було контролювати обох. Другий зробив випад і одразу відступив, коли лівий джеб просвистів біля його обличчя. Промайнуло щось біле.

— Стоп! Технічна поразка! — Браян всміхався. То він викинув на ринг рушник. — Тягніть свої задниці сюди, поки вона вас не прибила!

Отак легко Джесіці минулась необдумана поведінка. Браян хороший хлопець, наскільки хорошим може бути букмекер. Кларсон залишився зі своїм залом, а Джесіка з... Браяном. Почалась ера Барбі-Джес. Так вона себе називала. І їй подобався новий стиль життя. Роботу знайшов Браян, в рекламній компанії. Не бий лежачого, а зарплатня ого-го. Та вона свої гроші й не витрачала. Салони краси, спа — Браян за все платив. Часто їздили відпочивати. Навіть так, навмання, типу «Давай десь чкурнем на уїкенд». І от вони вже на гарячому піску десь у Флориді, в темних окулярах та з коктейлями. І ще Джесіка змінила імідж — пофарбувала волосся. Блондинка, метр вісімдесят, та ще й на підборах, непогано?

Спілкувалась із напів подругами — фіфами, фанатками шопінгу, манікюру і дурних історій про бойфрендів. Раніше не виникло б бажання навіть словом з такими перемовитись. Але тоді Джесіка вже частково була схожою на них.

Класно було, що не треба думати, де взяти гроші на квартплату чи на нові джинси. Не потрібно було вирішувати свої проблеми, достатньо було перекласти їх на шию іншого. Лиш в залі в Кларсона, де вона бувала все рідше, Барбі-Джес ставала звичайною Джесікою.

В мами розвивалась астма й лікарі радили змінити клімат, перебратись ще ближче до моря. В Браяна якраз була квартира в Атлантік-Сіті, що дісталась йому, як завжди, від одного надто завзятого гравця. Тож мама переїхала в Атлантік-Сіті.