Слава ЗСУ!

Таня швиденько спускалася по сходам.

- Мамо, я погуляю с Олександром. Я на вечерю не прийду. – Промовила Тетяна. – Ми поїмо в моїй майстерні. Я куплю піцу в найближчому магазині.

- Ну… домашня їжа краще. Не зловживай піцою. – Повчила мати. – Добре. Але в дев’ять щоб була вдома.

Тетяна схватила Олександра за руку та побігла з ним до своєї майстерні.

- Чому ти так поспішаєш? – Спитав Олександр.

- У нас мало часу. – Відповіла Тетяна.

- Для чого? – Здивувався Олександр.

- Для поїздки. Нас чекає неймовірна подорож. – Проговорила Тетяна.

- Куди? – Не розумів нічого хлопець.

- Побачиш. – Відповіла дівчина.

Олександр був однолітком Тетяни. Вони познайомилися ще у дитячому садку. Хоча вони вчилися в різних школах (Олександр був таким собі невизнаним генієм, який полюбляв науку, а Тетяна вчилася в школі з посиленим вивченням мистецтва), але друзі постійно були разом після занять.

Підлітки вже стояли в просторій майстерні.

- Зараз я це включу – і потраплю в інший світ. – Промовила Тетяна, сідая в якусь дивну машину.

- Тобі ж не можна. Тобі не дозволяли поки що керувати цією машиною. – Захвилювався Олександр.

- Ти зі мною? Чи зараз побіжиш усе розказувати моїм батькам? – Спитала Тетяна. Олександр стояв і мовчав. – Я на п’ять хвилин. Тільки туди і назад. Я можу і сама, якщо ти не хочеш. Ми не будемо нікуди іти. Тільки постоїмо на місці. Та подивимося. На усе. На інший світ.

- Ну, добре. Але на п’ять хвилин. – Погодився Олександр.

- Ось і добре. Сідай. – Запропонувала Тетяна. – Зараз усе настрою. Треба вибрати місце. Бачиш цю карту зоряного неба? Зеленим виділені екзо-планети, на яких безпечно знаходитись. З точки зору умов перебування. А що нас чекає з точки зору доброзичливості та гостинності істот, які живуть на цих планетах, - це побачимо на власні очі та відчуємо на собі. Як говорять, перевіримо методом тику. Я хочу на цю планету. – Тетяна показала пальцем на великій прозорій панелі, яка розташовувалась прямо перед їх очима. – Це перша планета, на якій був мій дідусь. Одна її сторона постійно знаходиться у темряві, бо якимсь дивним чином обертається навколо зірки з системи з трьох зірок, тому на цій темній стороні сніг, лід. Завдяки цьому темрява не така темна, бо сніг відбиває світло з іншої сторони планети, яка постійно знаходиться під прямими променями своєї зірки, та отримує далеке світло двох інших зірок. Отже на іншій стороні – пустеля. Сядемо на умовній границі темряви з льодом та яскравої пустелі.

- Добре. Тільки машина буде герметично закрита на будь-який випадок? – Захвилювався Олександр.

- Не хвилюйся. Машина нас захистить від будь-яких перепадів температури, тиску та від радіації. – Заспокоїла Тетяна. – Я готова. Герметично закриваю усі шлюзи. І – полетіли!

Розділ 3

- Не можу повірити… - Прошепотів Олександр. – Це неймовірно. Це фантастика.

- А я знала, що так буде. Там пекуча пустеля. А ось тут освітлена темрява. – Прокоментувала Тетяна. – Дивись у небо! Як це гарно, коли в небі аж три зірки, виконуючих роль сонця.

- Гарно, але не практично. – Поправив Олександр Тетяну.