Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Цифрова Фортеця

— Танкадо з нас збиткувався, — сказав Стретмор.

— Вам слід перервати роботу «Транскоду», — заявила Сюзанна.

Стретмор невидющими очима уставився на стіну.

— Командире! Вимкніть його! Бозна, що там у ньому відбувається!

— Я намагався, — прошепотів Стретмор слабким та безпорадним голосом — таким вона його іще не бачила.

— Що ви хочете сказати — я намагався?

Стретмор повернув до неї монітор. Його екран набув якогось химерного чорнувато-сірого відтінку. Унизу, у діалоговому вікні, були зафіксовані численні спроби вимкнути «Транс-код». І всі вони супроводжувалися однією відповіддю:

На жаль, перервати роботу неможливо

На жаль, перервати роботу неможливо

На жаль, перервати роботу неможливо

По Сюзанниній спині пробігся холодок. «Неможливо перервати роботу? Але ж чому?» Вона побоювалася, що вже знає відповідь.

«Так он у чім полягає помста Танкадо! Знищити “Транскод”! Роками Енсей Танкадо мріяв про те, щоби світ дізнався про «Транскод», та ніхто йому не вірив. Тому він вирішив знищити

цього велетенського звіра самотужки. І він загинув у боротьбі за те, у що вірив, — за право людини на приватне життя».

А внизу вили сирени.

— Треба вимкнути все електроживлення, — сказала Сюзанна тоном наказу. — Негайно!

Вона знала, що коли поквапитися, то можна врятувати цю воістину велику машину паралельного обробляння даних. Кожен комп’ютер у світі — від простеньких персональних машин до систем керування супутниками НАСА — мав супернадій-ний вмонтований страхувальний пристрій на той випадок, коли трапиться така ситуація, як тепер. Це був грубий та примітивний прийом, але він завжди спрацьовував. Називався він «висмикнути штепсель».

Вимкнувши аварійне живлення в шифровідділі, вони змусять вимкнутися й «Транскод». А вірус видалять пізніше. То буде нескладно — просто взяти й переформатувати цупкі диски «Транскоду». Переформатування повністю знищить усе, що містить пам’ять комп’ютера — дані, програми, вірус — геть усе. У більшості випадків переформатування призводило до втрати тисяч файлів, на створення яких інколи йшли роки роботи. Але «Транскод» був не такий — його можна було переформатувати практично без втрат. Паралельний процесор проектувався думати, а не запам’ятовувати. Усередині «Транскоду» фактично не зберігалося нічого. Зламавши код, він посилав результати до головного банку даних АНБ, щоб...

Сюзанна заціпеніла, як укопана. Вона вмить усе зрозуміла — чітко і ясно — і прикрила рот рукою, приглушуючи крик.

— Головний банк даних!

Стретмор витріщався в темряву. Вочевидь, він уже раніше про це здогадався. І мовив неживим, відстороненим голосом:

— Так, Сюзанно. Головний банк даних...

Вона безпорадно кивнула. «Танкадо скористався “Транско-дом”, щоб підкинути вірус до нашого головного банку даних».

Стретмор похмуро кивнув на свій монітор. Сюзанна знову поглянула на екран, під діалогове вікно. По всій нижній частині екрана розтягнувся напис:

Розкажіть усьому світу про «Транскод».

Тепер вас врятує лише правда...

Сюзанна аж похолола. В АНБ зберігалася найсекретніша інформація країни: протоколи військового зв’язку, коди підтвердження даних радіотехнічної розвідки, особисті дані шпигунів за кордоном, проекти передових видів зброї, цифровані документи, торгові угоди — цей список був нескінченним.

— Танкадо не посмів би! — впевнено сказала вона. — Знищення носіїв секретної інформації країни?

Сюзанна не могла повірити, що Танкадо насмілиться напасти на банк даних АНБ. Вона витріщилася на його повідомлення:

Вас врятує лише правда...

— Правда? — спитала вона. — Правда про що?

Стретмор важко дихав.

— «Транскод», — каркнув він. — Правда про «Транскод».

Сюзанна кивнула. Усе складалося докупи. Танкадо змушував АНБ розповісти всьому світу про суперкомп’ютер. Фактично, це був шантаж. Він поставив АНБ перед вибором: або сказати світу правду про «Транскод», або втратити банк даних. Сюзанна зі страхом та мимовільною повагою уставилася на текст. Унизу екрана лиховісно блимав один-єдиний рядок:

Введіть пароль

Дивлячись на пульсуючі слова, Сюзанна все збагнула — і про вірус, і про пароль, і про перстень Танкадо, і про майстерно замислений шантаж. Пароль не мав жодного стосунку до замикання чи відмикання алгоритму — він був протиотрутою. Цей пароль зупиняв вірус. Сюзанна багато читала про подібні віруси: вбивчі програми, що містили вмонтовані «ліки» — таємний ключ для знешкодження вірусу.

«Танкадо ніколи не планував знищити банк даних — він хотів змусити нас публічно визнати існування «Транскоду»! І тоді він надасть нам ключ, щоб ми мали змогу.цей вірус зупинити!»

Попередня
-= 110 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!