Слава ЗСУ!

— Шукайте, — кинув Фонтейн їй через плече. — Подивимося, що ми маємо.

Соші заглибилася в документ і швидко проглянула рецепт: як здобути нітрат сечовини — вибухівки, вдесятеро потужнішої за динаміт. Та інформація була схожа на рецепт приготування ірисок.

— Нам потрібні уран та плутоній, — повторив Джабба. — Зосередьмося на них.

— Поверніться назад, — наказала Сюзанна. — Цей документ — надто великий. Знайдіть зміст.

Соші покрутила коліща мишки назад, аж поки знайшла, що треба.

І. Механізм атомної бомби

A) Висотомір

Б) Аеродинамічний детонатор

B) Детонуюча боєголовка

Г) Вибухові заряди

Д) Відбивач нейтронів

Е) Уран та плутоній

Є) Свинцевий екран

Ж) Запали

II. Ядерне розщеплення/ядерний синтез

А) Ядерне розщеплення (атомна бомба) і ядерний синтез (воднева бомба)

Б) 11-235, 11-238 та плутоній

III. Історія атомної зброї

А) Розробка (Мангетенський проект)

Б) Застосування

а) Хіросіма

б) Нагасакі

в) Побічні продукти атомного вибуху

г) Зони ураження

— Розділ другий! — скрикнула Сюзанна. Уран та плутоній! Уперед!

Усі чекали, поки Соші шукала потрібний розділ.

— Ось він, — сказала вона. — Зачекайте. — І швидко переглянула дані. — Тут багатенько інформації. Ціла таблиця. Як ми дізнаємося — яку розбіжність нам слід шукати? Одна витікає природнім способом, друга — антропогенна. Плутоній уперше відкрили...

— Число! Нам потрібне число! — нагадав Джабба.

Сюзанна знову перечитала послання Танкадо. «Основна

різниця між елементами... розбіжність між... нам потрібне число...»

— Стривайте! — вигукнула вона. — Слово «різниця» має багато значень. Нам потрібне число — тому тут ідеться про математику. Це ще одна гра слів від Танкадо — різниця означає віднімання.

— Так! — погодився Бекер з екрана вгорі. — Можливо, ці елементи різняться кількістю протонів чи ще чогось? Якщо відняти...

— Він правильно міркує! — скрикнув Джабба, повертаючись до Соші. — У тій таблиці є які-небудь цифри? Кількість протонів, наприклад? Період напіврозпаду? Щоб ми могли здійснити віднімання.

— Три хвилини! — гукнув технар.

— А як щодо надкритичної маси? — припустила Соші. — Тут сказано, що надкритична маса складає для плутонію тридцять п’ять і дві десяті фунта.

— Так! — скрикнув Джабба. — Перевір уран! Яка надкритична маса урану?

Соші зазирнула в таблицю.

— Е-е-е... сто десять фунтів.

— Сто десять? — перепитав Джабба з надією в голосі. — Що матимемо, коли від 110 віднімемо 35,2?

— Сімдесят чотири і вісім десятих, — швидко відказала Сюзанна. — Але я не думаю, що...

— Геть із дороги, — скомандував Джабба, ідучи крізь натовп до клавіатури. — Оце й має бути код-убивця! Різниця між критичними масами цих двох елементів. Сімдесят чотири і вісім десятих!

— Стривайте, — кинула Сюзанна, заглядаючи Соші через плече. — Тут є багато іншого. Атомна вага, наприклад. Кількість нейтронів. Способи отримання. — Вона пробігла поглядом таблицю. — Уран розщепляється на барій та криптон, плутоній — на дещо інше. Уран має дев’яносто два протони та сто сорок шість нейтронів, тоді як...

— Нам потрібна найбільш очевидна розбіжність, — вклинилася Мідж. — Бо в підказці йдеться про головну різницю між цими елементами.

У розмову втрутився Девід.

— Узагалі-то, «prime» у даному випадку означає не «головний», а «простий». Бо маємо справу з числами.

Це слово влучило Сюзанні не в брову, а прямо в око.

— Не головний, а простий! — Вона крутнулася до Джаб-би. — Код-убивця — це просте число! Лишень подумайте! Таким чином усе стає на свої місця!

Джабба збагнув, що Сюзанна має рацію. Енсей Танкадо всю свою кар’єру збудував на простих числах. Прості числа були головними будівельними блоками всіх шифрувальних алгоритмів — унікальними величинами, що не мали інших дільників, окрім одиниці та самих себе. Прості числа добре годилися для написання кодів саме тому, що комп’ютери не могли їх вирахувати шляхом типового факторизування числового дерева.

Соші швидко втрутилася в розмову.

— Так! Чудова здогадка! Прості числа відіграють важливу роль у японській культурі! Наприклад, у поетичному жанрі хай-ку використовуються прості числа. Три рядки і складова структура «5-7-5». Прості числа — скрізь. Усі храми Кіото мають...

— Досить! — перервав її Джабба. — Навіть якщо код-убивця і просте число, то й що з того? Кількість варіантів — нескінченна!