Слава ЗСУ!

- Але ж ти сама своєю книгою натякаєш на те, що ми повинні молитися багатьом богам одразу. Навіть, сама назва „Прокляття Богів” уже говорить про те, що ти шануєш бога Сонця, бога вогню і таке інше.

- Ні, Юджо, ти, як ніколи, помиляєшся!

- Пане Смол, а що думаєте на цю тему ви?

Смол подивився на усіх, хто сидів за столиком. Дискусія ішла вже другу годину, і почалася вона зовсім з іншої теми.

Всі репортери, які сиділи навколо, направили на Смола камери та мікрофони, чекаючи від нього, як завжди, блискучої промови.

Смол не знав, що сказати. Насправді, він не дуже був обізнаний в цій темі. Релігія ніколи не приваблювала молодого критика. До того ж критикувати Біблію було б уже занадто. А тепер, коли йшлося про стародавні релігії, Смол був просто у безвиході.

- Я думаю, - повільно почав він, - що Олександра Сансіні помилилася у виборі теми... Тобто, не те, що помилилася, а просто висвітила її не правильно...

- Я згодна, - раптом промовила Ельзара.

Всі камери одразу зреагували на різку заяву талановитої актриси і залишили Смола в спокої. Смол полегшено зітхнув.

- Чому ти так вважаєш? – запитала Олександра. – Адже суть не в тому, які це боги. Католицькі, мусульманські чи язичницькі. Головне, це та суть, яку вони несуть, ті промови, які вони говорять у своїх зверненнях. А головне – це те покарання, яке вони чинять з тими, хто не виконав їх заповіді. Головне, щоб людина повірила, що хтось слідкує за її діями, що хтось оцінює, хороша вона чи погана, що хтось думає, брати її в рай чи в пекло.

- В тому то й проблема, - промовила Ельзара, спокійно дослухавши свою співрозмовницю. – Якщо ти така вже віруюча, ти повинна знати, що будь-яка пропаганда іншого Бога – це вже великий гріх, не кажучи про те, що ти примушуєш своїх читачів поклонитися іншим богам. Бог є один, він для всіх. Ось головне гасло, в яке мають повірити люди. Саме тоді вони стануть правовірними, а не сидітимуть і вибиратимуть, в якій церкві охрестити дитину. Твоя книга – самісінька пропаганда язичництва. Але релігія, як і історія, по своїй суті неповторна. І язичництво ніколи не стане передовою релігією, тому ті три роки, які ти потратила на написання книги – просто даремно втрачений час.