Слава ЗСУ!

Едуард задумався. Десь він вже чув ці слова, але одразу і не згадаєш від кого.

- Зовсім ні. Ніяких казок. Дивіться, спочатку принцу розрубують голову на дві рівнесенькі частини. Але потім принцеса його рятує. І вони разом відрубують голову Абраїсу. А потім Тренгу. У Тренга є дві голови людська і драконяча. Уявляєте? Принцу доводиться прокусити напівдракону шию, щоб побороти його. А Грега мечем пронизують наскрізь. А один із драконів тоне на озері. Це шикарні зйомки. Але найкращі зйомки будуть, коли принц убиватиме останнього дракона. Ми плануємо поїхати на...

- Вибачте, у мене немає на це часу.

Рустам Голей не дослухавши сценариста, піднявся зі стільця і направився до виходу.

- І це все? Все, що ви хочете сказати мені? Ми сім місяців знімали цей фільм. Ми віддали йому все на світі, і в фізичному і моральному плані. Як я тепер дивитимусь в очі своєму театру? Як я їм зможу сказати, що все скінчено?

- Добре, - спокійно промовив спонсор. – Я сам скажу. Завтра вранці прийду і скажу.

Едуард сів за столик. Тепер все скінчено. Тепер все справді скінчено. І хоча надія помирає останньою, в даному випадку для неї немає місця.

Ніхто не звернув увагу на пристрасну промову Едуарда. В цьому кафе постійно щось відбувалося. Одного разу якісь троє відвідувачів сварилися на тему інопланетян. Чи могли інопланетяни когось вбити, чи то вовкулаки. А одного разу якісь троє божевільних в цьому ж кафе побачили старого двірника і вирішили заарештувати його. А от сьогодні чоловік розповідає, як дракон потонув на озері. Це нормально. Це вже нікого не дивує.

І лише один чоловік, що сидів за сусіднім столиком раптом задумався. В його голові промайнули якісь незвичні думки.

„Спочатку Євмену Чапеку розрубують голову на дві рівнесеньких частини, потім відрубують голову Ганчичу, потім Никанору, у якого є собака, яку теж убивають, вставляючи у шию кусок дроту. А Власа пронизують дротиною наскрізь. А один із злочинців має загинути у власній бані. Неймовірно!!! ”