Слава ЗСУ!

- Буко Кроссіг, - повів він далі, - поки що мені підкоряється, але недооцінювати його було б нерозважливо. Хоча він і телепень, але у своїх злих схильностях часом буває такий заповзятливий і вигадливий, що аж мороз попід шкірою пробирає. Тепер, в афері з Біберштайнівною, він теж чим-небудь блисне, я в цьому переконаний. Тому я вирішив тобі допомогти.

- Ви - мені? Але чому?

- Чому, чому. Тому що мені не до смаку, щоб Ян Біберштайн почав тут облогу, а Інквізиція розкопала моє ім’я в архівах. Тому що про твого брата, Петера з Беляви, я чув тільки найкраще. Тому що мені не сподобалися кажани, яких хтось напустив на тебе і твоїх друзів у Цистерціанському бору. Tandem402 тому, що Толедо alma mater nostra est403 і я не хочу, щоби ти погано скінчив, мій побратиме у магічному мистецтві. А погано скінчити ти можеш. З Біберштайнівною тебе щось пов’язує, цього ти не приховаєш: не знаю, давній афект чи з першого погляду, але знаю, що amantes amentes404 [30]. У дорозі ти був на волосину від того, щоби підхопити її на сідло і кинутися галопом, але тоді ви обоє загинули б у Чорному лісі. Зараз теж, якщо ситуація ускладниться, ти готовий схопити її в оберемок і зіскочити з мурів. Я дуже помиляюся?

- Не дуже.

- Я ж сказав - amantes amentes, - і чарівник посміхнувся кутиками губів. - Так, так, життя - це справжній Narrenturm. До речі, чи знаєш ти, який нині день? Або, точніше, - яка ніч?

- Не дуже. Мені трохи переплуталися дати...

- Йдеться не про дати, календарі брешуть. Важливіше, що на сьогодні припадає осіннє рівнодення. Aequinoctium autumnalis.

Він підвівся, витягнув з-під столу різьблену дубову лавку довжиною приблизно два лікті та висотою трохи більше ліктя. Поставив її біля дверей. Із шафи вийняв глиняний глечик, зав’язаний телячою шкірою і позначений етикеткою.

- У цій посудині, - показав він, - я зберігаю досить специфічну мазь. Приготовану за класичними рецептами суміш. Recipe405, як бачиш, я написав на листку. Solanum dulcamara, solanum niger406, борець, перстач, листя тополі, кров кажана, цикута, червоний мак, портулак, дика селера... Єдине, що я змінив, - то це жир. Рекомендований у “Grimorium Verum” жир, витоплений з нехрещеної дитини, я замінив соняшниковою олією407. Дешевше і довше зберігається.

- Невже це, - Рейневан ковтнув слину, - невже це те, про що я думаю?

- Двері лабораторії, - чарівник немовби і не почув запитання, - я не зачиняю ніколи, у вікні, як бачиш, немає ґрат. Мазь я ставлю сюди, на стіл. Як її накладати, ти, очевидячки, знаєш. Раджу накладати ощадливо, вона дає побічні ефекти.

- А чи це взагалі... безпечно?

- Нема нічого безпечного, - Гуон фон Сагар знизав плечима. - Абсолютно нічого. Усе - теорія. А як говорить один із моїх знайомих: “Grau, teurer Freund, ist alle Theorie” [31].

- Але я...

- Рейнмаре, - холодно урвав його маг. - Май совість. Я сказав і показав тобі досить, щоби мене можна було підозрювати у співучасті. Не вимагай більшого. Ну, нам час вертатися. Візьмемо unguentum408 з камфорою, щоби намазати болячки наших побитих розбійників. Візьмемо також екстракт papaver somniferum409... Він вгамовує біль і присипляє... Сон же лікує і дає спокій, а крім того, як кажуть, qui dormit non peccat - хто спить, той не грішить. І не заважає... Допоможи мені, Рейнмаре.