Слава ЗСУ!

* * *

Ченці в церкві Тіла Господнього почали співати другий із трьох передбачених на сексту псалмів. “Треба поспішати, - подумав Рейневан. - При capitulum, щонайпізніше - при Kyrie, але ні на мить по тому, Аделя має зникнути з території лікарні. Її тут ніхто не повинен бачити”.

Benedictus Dominus

qui non dedit nos

in captionem dentibus eorum.

Anita nostra sicut passer erepta est

de laqueo venantium…

Рейневан поцілував Аделю у стегно, а далі, натхне-ний співом ченців, набрав повні груди повітря і з головою поринув у кипри з нардами, нард і шафран, пахучу тростину й корицю з усіма деревами ладану, у мирру й алое26. Аделя пружно витяглася, простягнула руки і вп’ялася йому пальцями у волосся, легкими порухами стегон підтримуючи його біблійні починання.

- Ох, ооооох... Mon amour… Mon magicien27. Божественний хлопчику... Ти чарівник...

Qui confidunt in Domino, sicut mons Sion

non commovebitur in aeternum,

qui habitat in Hierusalem…

“От уже і третій псалом, - подумав Рейневан. - Як швидко спливають миттєвості щастя...”

- Revertere28, - промуркотів він, стаючи на коліна. - Повернися, повернися, Суламітко...

Аделя повернулася, стала навколішки й нахилилася, міцно схопившись за липові дошки узголів’я і наставивши Рейневанові всю сліпучу красу свого реверсу. “Афродіта Калліпіга29”, - подумав він, наближаючись до неї. Античні асоціації та еротична картина подіяли на нього так, що він наближався, немовби щойно згадуваний святий Георгій, який наступав зі списом на сіленського змія. Стоячи навколішки за Аделею, як цар Соломон за троном з ліванського дерева, він обіруч обхопив її за енгедські сади-виноградники30.

- До лошиці у возах фараонових31, - прошепотів він, нахилившись над її шиєю, точеною, мов Давидова башта32, - прирівняю тебе, подруженько моя.

І прирівняв. Аделя крикнула крізь зціплені зуби. Рейневан повільно провів долонями вздовж її мокрих від поту боків, вибрався на пальму і схопився за віти її, плодами обтяжені. Бургундка відкинула голову, ніби лошиця перед стрибком через перешкоду.

Quia non Dominus vergam peccatorum.

Super sortem iustorum

ut non extendant iusti

ad iniquiatem manus suas...

Перса Аделі підстрибували під Рейневановою долонею, як двоє сарняток-близнят. Другу долоню він підклав під її сад із плодами гранату.

- Duo... ubera tua, - стогнав він, - sicut duo... hinuli capreae gemelli... qui pascuntur... in liliis... Umbilicus tus crater... tornatilis numquam... indigens poculis... Venter tuus... sicut acervus... tritici vallatus liliis...

- Ах... аааах... ааах, - виводила контрапунктом бургундка, що не знала латини.

Gloria Patri, et Filio, et Spiritui sancto.

Sicut erat in principio, et nunc, et semper

et in saecula saeculorum, Amen.

Alleluia!