Слава ЗСУ!

…раніше, ніж рицарське пасування його підтвердили патентом… — в часи Пізнього Середньовіччя окрім ритуальної частини (обряд посвячення у рицарі, покладення меча на плече тощо) було введено надання особі, переведеній у рицарський стан, офіційного документу — патенту. Пізніше патент мав викуповувати собі, наприклад, офіцер у регулярній армії.

…ще до того, як придворний герольд вигадав йому герб… — герб був необхідною ознакою рицарського стану (як, наприклад, і остроги); герб створювали за чіткими геральдичними правилами, а фігури, що розміщувалися на ньому, «розповідали» про вчинки, якими рицар завдячував своєму званню.

…пальцем за штирборт показує… — штирбортом у мореплавстві звуть правий по ходу руху судна борт.

…вміння писати у тебе вбили різками у храмовій інфімі… — Інфімою (від лат. infima — «найнижчі») звалися перші курси (класи) у духовних семінаріях та академіях, на яких вивчалися початки граматики.

…шляхетним, наче баклан: рибу не ковтнув, бо мав на горлі кільце… — бакланів і справді використовували таким чином рибалки Угорщини (а також більш екзотичних країн — Китаю та Японії).

— Не ліпо, — повторив він, шкірячи зуби, — не ліпо лі тобі бяшеть, то скоч до підвалу по пиво… — Любисток при розмові з донькою бортника використовує частину знаменитої для кожного освіченого поляка фразу: найстаріше з відомих польських речент, які дійшли до нас. Ця фраза із так званої «Генріковської книги» — книги цистеріанського монастиря у Генрікові, у Шльонську, серед латинського тексту. У справжньому своєму, латинізованому, вигляді фраза має такий вигляд: «Day ut ia pobrusa, a ti poziwai» (зазвичай її перекладають як «Дай, я покручу (жорна), а ти відпочивай»). Оскільки в історії української літератури подібних аналогів, здається, немає, у перекладі було вирішено використати першу фразу з тексту також цілком знакового — «Слова про Ігорів похід».

…під час імператора Яна Кальвейта став венендальським бургграфом і жупником… — солеваріння та соледобування за часів Середньовіччя та на початку Нового часу вважалися стратегічно важливим ресурсом і жорстко контролювалися державою. (І до держави, у разі проблем, народ виставляв рахунок через перебої з сіллю — досить згадати славетний Соляний бунт у Московській державі.)

…чи не укрила ти на собі магічних сіглів, гексів чи амулетів… — перераховано набір елементів, так би мовити, «вченої магії». Серед них «сігіли» (від лат. sigillum — «печатка», а це, в свою чергу, від signum — «знак») — комбінація кількох символів або геометричних фігур, що начебто мали магічну силу, — таким знаком, наприклад, є пентаграма. У свою чергу «гекс» походить від англ. hex — «причаровування, чаклунство» (а те слово пов’язано з нім. die Hexe — «відьма»).

…я тутешній елдормен… — у англо-саксонському суспільстві: голова місцевих зборів членів общини, часто із судейськими функціями (походить від англ. alderman — «староста»).

…й славетну фірмову інскрипцію… — середньовічні клинки часто мали на собі не тільки клеймо зброяра, а й короткі висловлювання, що перегукувалися з актуальною культурою (як, наприклад, фраза «est, est, non, non», що відсилає до євангельського: «Хай буде слово ваше: Так, так; Ні, ні, — а що більше за це, те від лихого»).

…багатими гобеленами та пишними тапісеріями… — тапісерія — різновид настінних килимів.

— О, ти, Імперія нещасна! Близька погибель… — Бонгарт чудовим чином цитує рядок із відомої поеми Яна Кохановського «Відмова грецьким послам», знамениту в Речі Посполитій на початку ХVІІ століття. Сюжет цієї поеми інтерпретує один із сюжетів Троянської війни — візит Менелая й Одіссея до Трої з вимогою видати Єлену; після відмови Одіссей проголошує пророчі слова про падіння Трої через недалекозорість її мешканців.

…акт умови про індосамент зобов’язань… — індосамент (від лат. in — «на» і dorsum — «спина») — це передаточний напис на цінних паперах або векселях, що засвідчує перехід усіх зобов’язань по цьому документу до іншої персони.

…за чичероне відьмаку й поету служив родич бортника… — чичероне (від іт. Cicerone — Цицерон) звичайно звуть провідника, який супроводжує туристів і мандрівників під час огляду пам’яток культури.

Чи ви, пане відьмаче, колись чули про інститут коронного свідка… — інститут коронного свідка (англ. crown witness) досить важливий у західному судочинстві й означає особу, винну у злочині, але таку, що в обмін на пом’якшення покарання дає свідчення, за допомогою яких можна притягнути до відповідальності інших винних. (У польській новочасній історії — саме за часів написання роману — із інститутом коронного свідка пов’язано гучний кримінальний процес проти так званого «прушківського» злочинного угруповання — одного з найбільших і найзловісніших в історії польської злочинності, із яким пов’язують, наприклад, убивство шефа польської поліції генерала Папала і міністра спорту Дембського; саме встановлення інституту «коронного свідку» дало змогу наприкінці 1990-х років розгромити цю банду.)