Слава ЗСУ!

Глава 1

- Привіт! Думки в голос? – Спитав хлопець, стоячи в сусідній капсулі, яка тільки що відкрилась. – Мені теж набридло стільки часу мовчати. Хочеться почути хоч яку мову, нехай це буде хоча б власна. Мене звуть Рафаель. Я щось не пригадую, як тебе охолоджували. Я і подумати не міг, що біля мене буде знаходитись така гарна сусідка.

- Спасибі. Приємно отримати комплімент у такий  момент. А мене звуть Марсія. – Відповіла дівчина. – А як ти сюди попав. Ну, на цей корабель?

- Я не пам’ятаю. – Проговорив Рафаель. – Я знав, що уряд готує цей проект. Що чекають добровольців. Видно, добровольців не дочекалися. І якимсь чином взяли мене, не спитавши у мене ні згоди, ні моєї думки про все це.

- І мене ніхто не питав. Я знаю про цей проект усе, тому що працювала над ним. Але я не давала згоди. Я лише працювала на державну установу. – Замислилася Марсія. – Як там не було, але нам з тобою жити тепер в новому світі. Сподіваюсь, він буде привітним для мене.

- А я працював математиком. Мені навіть збиралися нагородити премією. Але все скінчено. Премія далеко. Як у просторі, так і у часі. Така іронія долі. – Поскаржився хлопець. Дивись! Все інші теж прокинулись. Пішли знайомитися…

- Пішли.

На кораблі було зібрано кілька тисяч різних спеціалістів. Вони майже всі не розуміли, що ж роблять на цьому космічному судні. Ніхто, як оказалось потім, не давав згоди на присутність на цьому транспорті та на участь в проекті освоєння нових планет. Що ж… В житті буває різне. Іноді приходиться починати усе з білого аркуша, причому в деяких випадках поняття «починати з білого аркуша» буде означати суть буквально. І нічого з цим не подієш. Жити хочеться. Тому миришся з усім. Приймаєш усе, як є.

Глава 2

- Я зібрав вас усіх для того, щоб познайомитись. Я – той, хто буде вас змінювати протягом тривалого часу для того, щоб ви усі змогли нормально адаптуватися до нових умов, які подарує вам усім нова планета. – Почав розмову робот з чотирма руками та трьома ногами. – Я зроблю вас вище, тонше та, головне, міцніше. І це буде початком змін. Планета, до якої ми наближаємося, має вагу меншу за планету Ельза у чотири рази. Магнітне поле тому менше, а отже, захист від своєї зірки має слабший, але це компенсується більш віддаленим розташуванням своєї орбіти навколо зірки. Дві третини поверхні займає вода. Одна третина – це суша. Щоб дізнатися, в якому стані само людство, яке відтворили послані ще мільярди років тому нанороботи, треба підійти ближче, включивши режим невидимки. Та поспостерігати за життям нової цивілізації. Ну все! За роботу!

- А на якому рівні ця цивілізація? Вони розвинені чи ні?

- Цього ніхто не знає. Ми дізнаємося про це, коли підійдемо ближче. – Відповів робот.

- А що ми будемо робити на новій планеті?

- Просто жити. Пристосовуватися. – Пояснив робот. – А зараз ми почнемо пристосовуватися з процедур перетворення. Слідуйте за мною до лабораторії.

Усі пішли слідом за роботом, щоб почати своє перетворення.

Глава 3

- Ну що? Ви навідали цю планету? Що там? – Спитала у Рафаеля Марсія. – Де ви були? Які там люди? Які вони?