Слава ЗСУ!

Нам було весело.

У Сергія було все, крім любові живої людини та уваги когось близького.

Я йому це дала.

Він був тим, кого мені завжди не вистачало.

А мені завжди не вистачало своєї дитини.

Сергій наповнив мою порожнечу.

Я змогла когось постійно обіймати, цілувати. І він мене любив лише за те, що я люблю його і що я поруч, за те, що я про нього дбаю.

Ось в чому полягала моя робота: любити маленького хлопчика, бути поруч і дбати про нього, допомагаючи йому жити в цьому його маленькому житті.

Я пройшла мимо кімнати Михайла, який, мабуть, все досі спить (він лягав під ранок, а прокидався після обіду), а може він все ще працював в своєму кабінеті, який був поруч, попрямувала до спальні Сергія, яка починалася спочатку з великої ігрової кімнати, а потім переходила у дитячу спальню.

Відкрила двері. Усі іграшки були прибрані: робот, який стояв поруч, про це подбав.

- Привіт, Сеймі. Сергій ще спить? - Спитала я.

- Так, пані.

Я пішла до хлопчика у його спальню. Він спав міцно та красиво.

В кутку спальні стояв ще один робот.

- Привіт, Джорж. - Прошепотіла я.

- Доброго ранку. - Відповів Джорж.

Я підійшла до ліжка та присіла з краю. Поцілувала Сергія та почала гладити його по голові.

- Вставай, Сергію. Пора вставати.

- Зоряно! - Вигукнув хлопчик і зразу ж обняв мене. - Я по тобі скучив.

- Тепер я з тобою буду постійно, а не лише на шість днів кожної неділі. Так розпорядився твій батько. Але! - Я подивилась в очі Сергію. - У мене є багато вихідних, які я можу брати тоді, коли мені це знадобиться, так що намагайся на мене не ображатися, коли я буду виїжджати звідси по своїм справам.

- Я хочу з тобой. Бери мене з собою. - Попросив Сергій.

- Навіть на мою зустріч з друзями?

- Так.

- І по магазинам, які потрібні лише мені?

- Так. Може там ти щось мені купиш. - Запропонував хлопчик.

- Я не знаю. Я краще сама. Але ми ж можемо з тобою піти по іграшковим магазинам. Тільки спочатку ти поїси, а потім я візьму гроші у твого батька на покупки і спитаю у нього дозвіл з тобою поїхати по магазинах. А там можемо поснідати піцею в піцерії, сходити у цирк чи на академічний оркестр, а може в театр. Але спочатку давай, вставай, вмивайся, снідай. Там Майкл щось смачне готує. А потім треба зібратися та попросити підготувати твою машину, на якій тебе возить Івана, цей мовчазний робот.

Я прожила місяць в маєтку Михайла без відриву від Сергія. Ми з ним, з Сергієм, засинали разом з книжкою у руці. Коли я прокидалась, я переходила до своєї кмнати (кімната для гостей), яка була поруч з кімнатами Сергія.

А потім щось трапилось…

Михайло зник, нікого не попередивши.

А потім виявилося, що я була з Сергієм єдиними спадкоємцями всього того, що залишив Михайло.