Слава ЗСУ!

Отже, історія саламандр із самого початку відзначається тим, що вона була добре й раціонально організована. Головна, хоч і не виняткова заслуга тут належить синдикатові «Саламандра»; водночас треба визнати, що й наука, філантропія, освіта, преса та інші чинники немало прислужилися неймовірно швидкому розповсюдженню та поступові саламандр. І все ж таки саме синдикат «Саламандра», як то кажуть, день за днем здобував для саламандр нові континенти й нові береги, хоч йому й доводилось переборювати численні перешкоди, які гальмували цю експансію⁵⁰. Щоквартальні звіти синдикату показують, як поступово заселювались саламандрами порти Індії й Китаю; як саламандрова колонізація захоплює узбережжя Африки й перескакує на американський континент, де незабаром з’являються нові, якнайсучасніші саламандрові інкубатори; як поряд із цими широкими хвилями колонізації посилаються вперед менші групи саламандр — розвідка й авангард майбутнього експорту. Так, наприклад, голландському Waterstaat’oBi синдикат «Саламандра» послав як дарунок тисячу саламандр найвищого гатунку; містові Марселю він надав безкоштовно для розчищення Старого порту шістсот саламандр — і таке інше. Одне слово, на відміну від розселення людей по світу розповсюдження саламандр відбувалося планово й з великим розмахом; якби цю справу полишити природі, вона напевне розтяглась би на сотні й тисячі років. Що вдієш — природа ніколи не була така заповзятлива й цілеспрямована, як людська промисловість і комерція. Здається навіть, що добрий попит впливав і на плодючість саламандр, бо пересічна кількість приплоду від однієї самиці зросла до ста п’ятдесяти пуголовків на рік. Певні неминучі втрати в поголів’ї саламандр, спричинювані акулами, припинились майже цілком, коли саламандр озброїли підводними пістолетами з кулями «дум-дум» для оборони від хижих риб⁵¹.

Звичайно, розповсюдження саламандр не скрізь відбувалось однаково мирно; подекуди консервативні кола різко протестували проти цього довозу нової робочої сили, вбачаючи в ньому нечесну конкуренцію з людською працею⁵²; дехто висловлював побоювання, що саламандри, які живляться дрібною морською фауною, становлять загрозу для рибальства; знаходились і такі, що твердили, ніби своїми підводними норами та ходами вони підривають узбережжя й острови. Правду кажучи, було досить людей, які прямо остерігали перед використанням саламандр; але ж так воно ведеться споконвіку, що кожна новина і всякий поступ натикаються на опір і недовіру. Так було з фабричними машинами, те саме повторилось і з саламандрами. В інших місцях виникали непорозуміння іншого характеру⁵³, але завдяки енергійному сприянню світової преси, яка слушно оцінила і грандіозні можливості торгівлі саламандрами, і чималі прибутки від рясних оголошень, пов’язаних із нею, розповсюдження саламандр у всіх частинах світу люди часто сприймали з щирим зацікавленням, ба павіть із захватом⁸.

Торгівля саламандрами була зосереджена переважно в руках синдикату «Саламандра», що провадив її, використовуючи власпі судна-танкери, спеціально для цієї мети сконструйовані. Центром цієї торгівлі —так би мовити, саламандровою біржею — був «Саламандровий дім» у Сінгапурі.

САЛАМАНДРИ РЯТУЮТЬ ЖИТТЯ ТРИДЦЯТИ ШЕСТИ людям

(Від нашого спеціального кореспондента)

Рятувальпа команда саламандр

Мадрас, 3 коітпя

В тутегапьому порту пароплав «Іпдіан Стар» палетів на човеп, у якому було близько сорока індійців. Човен зразу потопув. Перше ніж поліція встигла послати рятувальний катер, па допомогу людям припливли саламандри, що очищали гавань від намулу, й витяглії на берег тридцять шість жертв аварії. Одна саламандра сама врятувала трьох жінок і двох дітей. У нагороду за цей подвиг саламандри одержали від місцевої влади письмову подяку в непромокальному футлярі.

Одначе місцеве населення, навпаки, вкрай обурене тим, що саламандрам дозволено було доторкатись до осіб із вищих каст, які булп серед жертв аварії. Бо індійці вважають саламандр нечистими й недоторканними. В порту з’юрмилося кілька тисяч фанатиків, які домагалися, щоб саламандр вигнали з гавані. Одначе поліція зуміла зберегти порядок; було тільки троє вбитих, та сто двадцять чоловік заарештовано.

До десятої години вечора спокій був відновлений. Саламандри працюють далі.

 50 Про такі перешкоди свідчить, наприклад, оця газетна вирізка без дати: АНГЛІЯ ЗАКРИВАЄ ДОСТУП САЛАМАНДРАМ

 51 (Рейтер). Сьогодні сер Семюел Меидевіль на запит депутата палати громад містера Дж. Лідса відповів, що уряд його величності закрив Суецькпй канал для будь-якого перевезенпя саламандр; так само уряд не має наміру дозволяти, щоб хоча одна саламандра працювала на узбережжі або в територіальних водах Британських островів. Підставою для цих заходів, заявив сер Семюел, б, з одногс боку, безпека берегів Британії, а з другого — чинність давніх законів та угод про боротьбу з работоргівлею. На запит члена парламенту містера Б. Рассела сер Семюел по відомпв, що британських домініонів і колоній ця постанова не сто сується.

 52 Для цього майже повсюди вживалися пістолети, винайдені інжепером Міреком Шафранеком. Виробляв їх збройовий завод у Брно. ⁶ Див. таке газетне повідомлення: СТРАЙКОВИЙ РУХ У АВСТРАЛІЇ (Гавас). Керівник австралійських тред-юніонів Гаррі Макна-мара оголосив загальний страйк усіх робітників портів, транспорту, електростанцій тощо. Професійні спілкп вимагають, щоб довіз робочих саламандр до Австралії був суворо обмежений згідно з імміграційними законами. Австралійські фермери, навпаки, домагаються, щоб саламапдр ввозили без обмежень, бо на їх годівлю закуповується велика кількість вирощуваної в країні кукурудзи, а також тваринних жпрів, зокрема баранячого лою. Уряд шукає компромісного розв’язання; синдикат «Саламандра» пропонує виплачувати тред-юніонам за кожну привезену саламандру шість шилінгів. Уряд згоден гарантувати, що саламандри працюватимуть тільки під водою і (з міркувань моральності) не виринатимуть із неї вище, ніж на 40 см, тобто по груди. Але тред-юніони наполягають ^на 12 сантиметрах і вимагають за кожну саламандру виплати десяти Шилінгів згідно з реєстраційним тарифом. Очевидно, угода буде Досягнута за допомогою державних дотацій.

 53 Див. гіднпй уваги документ із колекції пана Повондри: