Слава ЗСУ!

— Ну, а про тубільців? Ви знали там тубільців?

Капітан ван Тох труснув головою!

—г Це не для культурних людей. Про це я не розповідатиму.

— Ну, то розкажіть щось інше.

— Ja, розкажіть,—підозріливо буркнув капітан.— А ви потім усе продасте якійсь company¹⁶, і вона пошле туди свої судна. Люди страшенні шахраї, my lad¹⁷, щоб ти знав. А найбільші шахраї—оті bankers¹⁸ у Коломбо.

— Ви часто бували в Коломбо?

— Ja, часто. І в Бангкоку, і в Манілі... Хлопці, — раптом промовив він,— я знаю одне підходяще судно. Розкішне судно, і зовсім недорого просять. Стоїть у Роттердамі. Поїдьте гляньте на нього. Це ж недалечко — Роттердам,— він показав пальцем через плече. — Тепер, хлопці, судна страшенно дешеві. Як залізний брухт. А це тільки шість років як спущене на воду, дизельний двигун. Хочете побачити?

— Ми не можемо, пане Вантох.

— Чудні ви люди,— зітхнув кадітан і гучно висякався у блакитну хусточку.—А ви не знаєте тут когось такого, хто хотів би купити судно?

— Тут, у Євічку?

— Ja, тут або десь поблизу. Я б хотів облагодити свій big business тут, у my country¹⁹,

— Дуже славно з вашого боку, капітане.

— Ja. Бо там скрізь страшенні шахраї. І грошей не мають. Ви з newspapers²⁰, то повинні знати тутешніх тузів — усяких там bankers та shipowners, як це буде —судно-хазяїнів, так?

— Судновласників. Ні, ми не знаємо таких, пане Вантох.

— А шкода, — засмутився капітан.

Панові Голомбеку раптом щось пригадалося!

— А ви часом не знаєте пана Бонді?

— Бонді? Бонді... — замислився капітан ван Тох.— Стривай, це прізвище ніби мені знайоме. Бонді. Ja, в Лондоні є така Бонд-стріт —от де багатії живуть! Чи не має він якої контори на тій Бонд-стріт, цей ваш пан Бонді?

— Ні, він живе у Празі, але народився, здається, тут, у Євічку.

— А бодай тобі! —радісно вигукнув капітан. — Правда твоя, хлопче. Це той, що держав на ринку мануфактурну крамницю. Ja, Бонді... як же пак його звали? Макс. Макс Бонді. То в нього тепер торгівля у Празі?

— Та ні, то, мабуть, був його батько. Цей Бонді зветься Г. X. Президент Г. X. Бонді, капітане.

— Г. X... — капітан покрутив головою. — Г.Х... Тут не було ніякого Г. X. Хіба що це Густль Бонді —але він зовсім не був президент. Густль був таке собі веснянкувате єврейське хлоп'я. Так це не може бути він.

— Це таки він, пане Вантох. Ви ж його стільки років не бачили.

— Ja, правду кажеш. Стільки років.., — погодився капітан. — Сорок років, хлопче. То, може, той Густль і виріс. А що він таке?

— Він президент правління МЕАС — знаєте, отих великих заводів, де виробляють парові казани й таке інше... ну, і голова ще двох десятків акційних товариств та картелів. Дуже великий пан, пане Вантох. Його називають капітаном нашої промисловості.

— Капітаном? —здивувався captain van Toch.— То виходить, я не єдиний капітан із Євічка? Бісова душа, то Густль також captain. Треба його побачити. А віц має гроші?

— Ще б пак. Без ліку, пане Вантох.У нього, певне, кількасот мільйонів. Це найбагатший чоловік у Чехії.

Капітан ван Тох глибоко споважнів.

— І теж captain. Ну, дякую, хлопче. Що ж, попливу до нього, до того Бонді. Ja, Густль Бонді, I know²¹. Таке було єврейське хлоп’ятко. А тепер captain Г. X. Бонді. Ja, ja, як ті літа спливають!.. — меланхолійно зітхнув він.

— Пане капітане, нам уже пора йти, а то спізнимось на вечірній поїзд...

— Ну, то я проведу вас на пристань, — сказав капітап і почав піднімати якорі. — Дуже радий, що ви до мене приїхали, панове. Я знаю одного редактора в Сурабайї, славний хлопчина, ja, a good friend of mine²². П’янюга страшенний. Коли хочете, я влаштую вас у газеті в Сурабайї. Не хочете? Ну, як хочете.

А коли поїзд рушив, капітан ван Тох неквапно й урочисто помахав великою блакитною хусточкою. З хусточки випала на пісок одна чимала, неправильної форми перлина. Перлина, якої ніхто ніколи не знайшов.

3. Г. X, Бонді і його земляк

Як відомо, чим більша ви персона, тим менше написано на табличці коло ваших дверей. Приміром, старшому Максові Бонді треба було малювати великими літерами над крамницею, обабіч дверей і на вікнах, що тут «Макс Бонді, торгівля всіляким мануфактурним та галантерейним товаром: посаг для наречених, полотно, рушники, скатерки й наволочки, ситець і батист, сукна найвищої якості, шовк, гардини, ламбрекени і всякий доклад для шиття. Засновано 1885 року». А коло дверей будинку його сина Г. X. Бонді, капітана промисловості, президента компанії МЕАС, радника комерції, члена біржового комітету, віце-голови Спілки промисловців, Consulado de la Republica Ecuador²³, члена численних правлінь і т. д. і т. ін., прикріплена вже тільки маленька чорна скляна табличка з золотими літерами

---

 16 Компанія (англ.).

 17 Хлопче (англ.).

 18 Банкіри (англ.).

 19 Моїй батьківщині (англ.).

 20 Газет (англ.).

 21 Я 8наю (англ.).

 22 Мій добрий приятель (англ.).

 23 Консула республіки Еквадор (ісп.). ? Капітан И. ван Тох. О [ст]-І[ндська] і Тихоокеанська] пароплавна компанія. Судно «Кандон-Бандунг». Сурабайя. Морський клуб (англ.)*