Слава ЗСУ!

М а т и. Та він же ще дитина!

Ондра. Ти про нього довіку думатимеш так.

Мати. Бо він слабенький!

Батько. Треба тобі взяти його в руки, любонько, щоб він привчався до чогось серйозного.

М а т и. А я не хочу! Я не хочу, щоб Тоні вже тепер убгав собі щось у голову! Я більше не пущу його сюди...

Б а т ь к о. А чому?

М а т и. Бо ви захочете впливати па нього! Бо ви йому нашіптуватимете: «Будь чоловіком, Тоні, будь чоловіком! Роби щось! Іди за щось умирати: за славу, за честь, за правду...» Ні, я не згодна, чуєте? Не займайте Тоні!

Батько. Ну що ти, матусю! Невже ти хочеш зробити з нього дівчину?

М а т и. Я хочу, щоб він був мій. Ти не маєш на нього ніякого права, Ріхарде! Тебе вже на світі не було, як він народився. Тоні мій, тільки мій, розумієш? І я його сюди не пущу!

Ондра. Матуся, певне, вважає, що ми погане товариство.

Мати. Атож. Бо ви мертві.

Постріли в саду.

Ондра. Мамо, ти нас боїшся?

Мати. Ну як би я могла боятись вас, синочку! Підійди ближче, Ондро, покажися мені! Якби ти знав, як тобі личить білий халат! Я завжди думала, як ти сидітимеш біля мене, коли... коли я прощатимуся з дітьми...

О п д р а. Та що це ти, матусю! Ти ще довго будеш із ними! Весь час, весь час!

Батько. Наша матуся сильніша, ніж їй здається. (Підходить до столика з шахівницею). Хто це тут грав, серденько?

Мати. Петр із Корпелем. Казали, що це твоя задача.

Батько. Правда. Я колись почав був її розв’язувати.

Мати. Хлопці посварились через неї. Корнель хотів, щоб Петр пішов на де п’ять.

Батько. Слушно. І я пішов би на де п’ять.

Мати. Але Петр сказав, що є інше розв’язання. Вони з Корнелем раз у раз заводяться.

Батько (замислено). Інше розв’язання? Яке ж це?.. Може, тепер є нова шахова школа. Хіба що спершу піти оцим пішаком... Цікаво! Здається, Петр має якусь рацію.

Дверпма зовсім нечутно входить ї р ж і в пілотському комбінезоні.

ї р ж і. Добривечір, матусю. Здрастуй, тату. Здоров, Ондро.

Батько (обертається). А, їрка!

О н д р а. Здрастуй.

Мати. Чого це так рано, їржичку? Літав сьогодні?

ї р ж і. Літав, мамо. Ох, як гарно літалось!

Мати. Добре, що ти вже вдома. Бо я не люблю, коли ти літаєш. Я тоді так боюся... Сьогодні хоч не пізно прийшов.

ї р ж і. Бо я, мамо... зразу до тебе.

Батько. Слушно. А знаєш, тобі це вбрання дуже личить.

Мати (підводиться, охоплена жахом). Стривай... їржі, ти бачиш... тата... і Ондру?

ї р ж і. Бачу, матусю, аякже.

Мати. Але ж вони... вони мертві, їрко! Як ти можеш їх бачити... Як ти можеш із ними говорити... їржі!

ї р ж і. Та розумієш, мамо... Тільки не сердься. У мене Щось зламалося в літаку. От і все.

М а т и. їрко, з тобою щось сталося?

їржі. Ні, матусю, нічого. Справді, навіть не заболіло. Бач, у мого літака відломилося крило... ну, і от...

Мати. їржі, ти щось приховуєш від мене!

I p ж і. He треба сердитись, матусю, але я вбився. Мати. Ти.,, ти...

ї р ж і. Мамо, прошу тебе, не хвилюйся!

М а т и. То ти мертвий, їржичку?..

Іржі, Так, мамо. Я... ну, як то кажуть, мертвий, М а т и (стогне). Боже мій, їржі! їржичку!

Ондра. Тихо, тихо, матусю. Заспокойся.

Мати. їрко, тебе нема, ти вбився!

Батько. Ти повинна мужньо знести цю втрату, люба моя. Адже бачиш —він помер, як герой. Це була прекрасна смерть.

Мати (мов скам'яніла). Прекрасна смерть.,» От і маєш, Ріхарде! От і маєш!

ї р ж і. Мамо, так ніхто ж не винен! Бач, я хотів спробувати одне діло.,, та мотор підвів. Я й сам не знаю, як воно сталось.

Мати. Мій їрка.,, (Падає в крісло й плаче). Ондра, Не займай її. Хай поплаче, їй полегшав, (Стає біля неї),

Батько (відводить Іржі набік). А що ти пробував зробити, їржику?

їржі. Побити рекорд висоти, тату. З вантажем. Пів тори тонни.

Батько, А.,, це має якесь значення —такий ре корд?

їржі. Має, тату. Наприклад, під час війни —летіті якнайвище з найбільшим вантажем бомб...

Батько. Правда, Це неабищо. їржі. Або в повітряному транспорті... Адже там угорі, иема ні хмар, ні вітру. Це знаєш як зручно! Батько. Ну, і високо ти піднявся? їржі. Трохи вище дванадцяти тисяч метрів; але pan том у моторі почались перебої..,

Б а т ь к о. А це рекорд?

їржі, Рекорд, тату. В цій категорії — світови рекорд.

Батько. Що ж, добре. Я радий, синку, ї р ж і. От тільки.., коли я впав, то все розтовклос; тату. І альтиметр, мабуть, розбився. Шкода.

Батько. Чому?

їржі. Бо як же тепер установлять, що я підняві так високо?