Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Вогнепал

Чвак!..

Звук не був ні дзвінкий ні глухий, радше, нагадав звук коров’ячого лайна при падінні на землю.

Марія Прокопівна ніби трішки присіла, а обличчя спотворила страшна гримаса як від враження струмом. Надпотужний удар їй прийшовся в ліву сторону темені. Вона поточилась назад, проте якимсь незрозумілим чином залишалася стояти на ногах.

«Ось він, момент незворотності» - промайнуло в Юрка у голові. «Я знав! Я чув застереження, та не слухав їх». А ще частина думок була звернута до старої, тільки тепер це радше була образа, а не гнів: «Навіщо ж ти так? Чому ти тут? Навіщо ти змушуєш мене це робити? Я ж ще надто молодий!».

• Навіщо ти? – нарешті спромігся вимовити Сергій, - Ти ж її…

Юрко, ніби згадавши про присутність Сергія, рвучко повернувся до нього продовжуючи утримувати товкачку обома руками, як бейсбольну биту. Але на той момент з його погляду було важко щось збагнути, - такі потужні емоції в ньому вирували. Побачивши оскаженілий і якийсь відсутній погляд Юрка, Сергій на мить похолов, схопився за дверну раму комори і навіть зробив півкроку назад.

• Ти ж бачив? Правда? – Юрко ніби виправдовуючись шукав підтримки у Сергія.

• Тттак, - ледь видихнув той.

• Вона ж сама. Я ж не хотів, ти ж бачив?

• Бачив, бачив... Все нормально.

Раптом Сергій підняв руку вказуючи пальцем на щось позаду Юрка. Той повернувся і побачив, що Марії Прокопівни в приміщенні немає. Він вискочив у сінник і з розгону налетів на порожнє відро, яке з лязгом відлетіло вбік і вдарилось об стіну. Старої не було, проте двері в світлицю були відчинені і там було ввімкнене світло. Юрко заскочив до кімнати, що мала форму букви «Г». Прямо навпроти дверей біля вікна, що виходило на його вулицю, стояв стіл застелений вишитою скатертиною. Ліворуч знаходилось інше вікно, а праворуч – грубка. Саме за рогом цієї грубки кімната розширялася вправо. Пройшовши далі від дверей, Юрко побачив на підлозі тіло старої. Її голова була заюшена кров’ю, в якій заплутаними прядками позліплювалося сиве волосся.

• Вона… мертва? – Юрко здригнувся від несподіваного голосу Серія з-за спини. Він не уявляв, що робити далі. Перш за все хотілося щонайшвидше забратися звідси, кинувши все і тікати, тікати…

Кинувши все? Е, ні! По-перше, треба прибрати всі сліди своєї присутності, перш за все – повитирати місця, де вони з Сергієм бралися руками. Забрати плоскогубці, які Сергій взяв з дому і які зараз лежать біля вікна. По-друге, необхідно ретельно продумати, що вони розповідатимуть в міліції, на випадок, якщо їх з Сергієм будуть розпитувати, чим вони в цей вечір займались. Юрко розумів, що треба зважити на кожну дрібницю.

Розмірковуючи над тим, як діяти далі, Юрко не відразу звернув увагу на Сергія, який діловито порпався в тумбі біля ліжка старої, розташованому в правій частині кімнати.

• Що ти робиш? – запитав Юрко.

• Зараз, - відповів той, - здається я знаю, де вона ховала гроші.

• Нам не можна тут довго залишатися. Світло видно на вулицю.

• Так. Я знаю. Тому давай швидше.

Вдвох вони стали обшукувати кімнату. В тумбі нічого цінного Сергій не знайшов, тож він перейшов до шафи з одягом і став викидати його вміст на підлогу. Юрко ж, майже відразу під скатеркою на столі знайшов вісімдесят гривень. Не знайшовши більше нічого вартого уваги він підняв погляд на ікони, що висіли в куті кімнати під стелею. Божа Матір з Ісусом була більшою за дві інші і знаходилась в центрі. Юрко мало що тямив в біблійних сюжетах та зображеннях святих, проте зміст цієї ікони визначив відразу.

Попередня
-= 9 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!