Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > ВСЕСВІТ

Аліса прокинулася і відчула цей м’який дотик сонця. Потягнулася й усміхнулася новому дню.

– Доброго ранку! На голос господині вбігла Анфіса й, без зайвих церемоній, стрибнула на ліжко, очікуючи на порцію ранкової ласки.

– Ах ти, моя маленька! Ну, зажди, зажди ще трохи і я тебе погодую, – Аліса гладила блискучу шерстку і чухала улюбленицю за вушком. Так починався для Аліси звичайний-незвичайний день. Коли всі ранкові приготування під веселу музику «Офспрінг» завершила, взяла ключі від машини й пішла до гаража. Сьогодні дівчина збиралася на зустріч з колишньою одногрупницею, спеціалістом із земельного законодавства, яка працювала в адміністрації Президента. Перед початком слухань у справі компанії «Грізлі» Аліса хотіла проконсультуватися з колегою щодо деяких законодавчих нюансів.

Звісно, стільки разів стикаючись із законодавством і різними правовими аспектами, Аліса розуміла, що на хід справи можна впливати на кількох рівнях. Особливо, коли справа пов’язана з великими грошима та іменами відомих людей. І, як зрозуміла ще після першої розмови зі своїм колишнім шефом Віталієм Віталійовичем, такі спроби, найімовірніше, зовсім не виключені.

Але в даному випадку існувало кілька обставин, які зводили ці впливи до мінімуму. По-перше, суддею призначено Остапа Семеновича Кравченка. Аліса багато чула про нього від колег як про

відповідальну і принципову людину. По-друге, сама справа набула чималого резонансу в медіа, багато в чому завдяки статтям Андрія. І, по-третє, коли справа стала досить показовою, то й органи державної влади були зацікавлені у винесенні рішення на їхню користь, аби довести свою непричетність до махінацій і корупції.

Єдине, чого Аліса досі не могла зрозуміти, як Алекс міг уплутатися в усе це. Навряд чи він сам, без чиєїсь «поради» – ведмежої послуги зміг би придумати таку комбінацію з купівлею землі. Зрештою, все в нього могло вдатися, якби не один невеличкий недогляд (чи свідоме недопоінформування?), який зробили ці радники. Тепер же санкції проти компанії мають бути дуже жорсткими.

«Чи не втратить він бізнес узагалі? Що ж буде робити Алекс?»

– співчувала колишньому хлопцеві Аліса. ***

СМС: «Приходь у СБ на мАрс о 14».

Лаконічно. Як завжди. Андрій усміхнувся: от конспіратори. У перекладі на людську мову це повідомлення означало: приходь у суботу до станції метро «Арсенальна» о 14 годині. Журналіст і сам неодноразово використовував подібні скорочення ще зі студентських років. Субота, власне, вже сьогодні. Хлопець швидко набрав СМС-відповідь: «*но».

Знову ж таки, якби хто добре знав Андрія і його компанію, то без проблем прочитав би «ясно». Зірочка, як можна здогадатися, символізує сонце з усіма наслідками, що випливають. От на таких людях, мабуть, і втрачають купу грошей телефонні оператори мобільного зв’язку.

Рівно о другій годині пополудні Андрій вийшов з метро «Арсенальна », до речі, найглибшої станції в Києві та в Україні.

Весело щебетали пташки. На деревах уже почали розпускатися бруньки. А свіже весняне повітря з яскравим сонечком просто паморочили голову. Андрій розвів руки і вдихнув на повні груди. О, як він любив цю пору року!

– Не лусніть, пане журналісте! – почув праворуч від себе знайомий голос, а потім дружній чоловічий сміх. Удавано образившись, повернувся до гурту друзів, які чекали на нього біля виходу.

Попередня
-= 59 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 1.

Останній коментар

Buriakvova 26.11.2014

Я б назвав цю книгу "щоденник" ("біографія" ) не більше. А взагалі враження від прочитаного позитивне . На трійку


Додати коментар