Слава ЗСУ!

– Значить, мир? - промовив.

– Не знаю ще, - відповіла Галина і. вирвавшись з його обіймів, пішла. Повернула голову в його бік і показала язика.

Антон пробудився зі сплячки. усміхнувся і попростував у хату до мами.

– Синку, - промовила мама,- що ж ти водиш за носа Галинку. Та помиріться вже нарешті. Невже не бачиш, як вона бідолашна сохне за тобою. Заведеш її у старі дівки і вже ніхто у її бік не подивиться. Схаменись синку, і принесіть мені онуків, аби на старість почула їхнє щебетання. А тоді і вмерти не шкода. Галина тебе кохає, гарна з лиця і тілом. як артистка. Та доки ти будеш холостякувати! Василина давно на тебе наплювала, а ти все на щось маєш надію.

– Надія помирає останньою, – відповів Антон і пішов у кузню.

А може правду мама каже? – подумав...

***

Нову лавку встановили на місці старої. Антон ніби похоронив назавжди кохання з Василиною і розпочинає з чистого аркуша. Та тільки з Галиною, у якої серце палає і не згасає. Василина для повного щастя не змогла дати мені стільки, як Галина.

Про Василину більше не згадуватиму. Крапка. Галина достойна більшого, ніж даю. Треба з нею поговорити по-серйозному. Вона кохає мене. а мені треба її покохати так, щоб бути назавжди з нею.

– Галинко, – промовив Антон, і закрився. не міг відверто сказати те. що ще хотів сказати вчора.

– Ну говори, говори. Я слухаю.

У горлі пересохло і більше нічого не сказав. Повернувся і пішов у город копати грядку. Галина нічого не зрозуміла.

З Антоном щось коїться недобре. Ввечері піду дивитися телевізором і може щось витягну з нього.

– Антоне,ти хотів мені щось сказати?

– А я вже забув, - відповів і увімкнув телевізор.

Галина вмостилася на ліжку біля Антона. Антон гладив по голові, поклав руку на груди, і Галина помітила що він збуджується, і тому відвернула йому руку.

– Стримайся! Мама може зайти.

– Коли буде йти, буде чути тупіт ніг по сходах.

– То хоч почекай до темноти.

Та Антон ухопив Галину в обійми і більше не відпускав.

***

Ірина себе картала, що не змогла притримати довше Антона. Хотіла поговорити. Більше дізнатися про його життя, чому неодружений та таке інше. Хто для нього дівчина яка з ним прийшла на танці. Запросити його нанці у неділю. Розгубилася, глянувши на нього. А він такий красивий і статний собою. У нього можна закохатися з першого погляду. Помріяла і взялася за роботу. Коли наведу лад із землею, рішення віднесу сама. А там може пригостить чаєм чи кавою, а може і спиртним, щоб осмілитися на важливих моментах. Так замріялась, що незчулась, як робочий день закінчився, і почула голос бухгалтера, яка звала на вихід.

Розділ XXI

Василина з Артемом мовчки вечеряли, дитина спала.

– А знаєш, я нарешті написала листа мамі.

– І йому теж? – з іронією спитав і подивився у її очі.

– Артеме, який раз я вже тобі повторюю, що минуле залишилось у минулому! У мене є сім'я і бережу сімейні традиції.

– Ну добре, добре, не сердься на мене, більше не буду, – взяв її руку і ніжно потиснув.