Слава ЗСУ!

- Давай. Пішли в той парк. Там багато цікавого.

- Пішли.

Зоя взяла хлопця за руку – і вони пішли, тримаючи один одного за руку.

Ярослава

Привіт. Знайомтесь: це - дивовижний світ, в якому безліч різноманітних світів. Кожен з них змінюється, коли проходите через арки. Арки - це початок одного світу та кінець іншого.

Дивіться: а ось це світ, в якому живе лише каміння. Воно живе, настільки живе, що само рухається, одружується та народжує дітей, ось таких маленьких камінчиків.

Пройдіть через іншу арку: за нею починається життя води, такої чарівної та об’ємної, що вода сама приймає цікаві форми, які також живі. Так. Вода жива. Вона теж живе своїм живим життям, споруджує будинки, створює сім’ї та виховує своїх діток водичок, таких маленьких та гарненьких.

Ще одна арка - за межами неї починається життя вогню, але доброго, який не руйнує усе на своєму шляху, а робить щось творче, будує цілі вогняні міста, в яких красиво, безпечно, спокійно та яскраво. В цих містах живуть отакі маленькі вогнища зі своїми батьками.

Мабуть вже досить розповідати про світи, про які ми тільки почали свою доповідь. Може вже слід познайомити вас з нашою головною героїнею, яку звуть Ярославою.

Ярослава - дівчина-фея, якій тисяча років. Вона ще росте, їй ще багато рости, щоб стати дорослою.

Дівчинка вчіться магії, щоб стати повноцінною феєю, якою є її мати та бабуся та й інші жінки цього давнього роду.

У вільний час Ярослава полюбляє займатися одним ділом: її найулюбленіше хобі - це створювати світи, а потім контролювати їх життя, тим самим становлячись для них королевою, яка править цими світами та захищає їх від зовнішньої загрози.

Але ми поки що нічого не розповіли про зовнішність нашої маленької феї.

Ярослава - дуже гарна дівчинка. Її зелене волосся майже досягає її п’яток, коли вона стоїть. А зелені очі випромінюють якусь глибину погляду, вони одночасно сумні та мудрі, інколи помічають усе навкруги, а інколи повністю поглиблюються у внутрішній світ володарки таких чарівних очей.

Тендітна фея, яка прагне тримати усю свою реальність у своїх тонких руках.

Коли Ярослава хоче потрапити до конкретного створеного нею світу, вона не переходить з однієї арки до іншої, а викладає усі свої арки в своїй уяві у вигляді багатоярусного великого кола, а потім вибирає потрібну саме їй арку та входить до цієї арки. Миттєво без жодних перешкод.

Отже, саме зараз Ярослава вибрала багатокольоровий світ, де… ось зараз про все дізнаємось…

Так. Ось це. Зараз. Ще трошки. - І Ярослава увійшла в арку, яка була трошки прикрашена різнокольоровим листям.

Вона опинилася на величезній поляні, яка доходила майже до горизонту з одного боку, а з іншого - її огортав величезний ліс, повний різних кольорів.

Коли Ярослава підійшла до лісу ближче, вона побачила, що цей веселковий ансамбль грає саме листя, яке було різних кольорів, настільки різних, що це дуже-предуже вражало.

Ярослава раптово почула голос:

Шш-ррр… Йди за мной. - Хтось запропонував.

Ярослава озирнулася в сторону, звідки доносився цей шепіт, але нічого не побачила, крім того ж самого різнобарвного листя.