Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > 1984

Дурничка, дурничка, лунало у його серці : свідома, добровільна, самовбивча дурничка. З усіх злочинів які член Партії міг вчинити – цей було найменш можливо приховати. Насправді ж ця ідея вперше з’явилася у його голові у формі видіння скляного прес-пап’є,що віддзеркалювалося від поверхні розкладного столика. Як він і передбачав, Містер Чаррингтон без ускладнень погодився здавати в оренду цю кімнату. Він вочевидь був радий тим кільком доларам, які це йому приносило. Він навіть не здавався шокованим або ображеним коли дізнався, що Вінстон влаштував усе це лише для того щоб мати кімнату для своїх любовних утіх. Замість цього він подивився кудись вдалечінь та розмовляв загальними твердженнями з таким м’яким та делікатним тоном,складаючи враження,що він стає частково невидимим. Приватність, казав він, це дуже коштовна річ. Усі бажають мати місце де б вони могли усамітнитися за відповідної нагоди. І коли вони знаходять таке місце, це буде лише звичайною ввічливістю тримати це знання при собі для будь-кого хто знає про це. Він навіть, при цьому здавалося що він майже розчинився у повітрі, додав що тут є два входи до цього будинку, один з них через задній двір, який виходить у провулок.

Під вікном хтось співав. Вінстон тишком визирнув, безпечно заховавшись під захистом муслінових штор. Червневе сонце все ще було високо у небі, і унизу у сповненому сонцем подвір’ї кремезна жіночка, велична немов Нормандська колона, з мускулястими червоними передпліччями та з мішкоподібним фартухом пов’язаним навколо її попереку, шкутильгаючи уперед та назад між балією та мотузкою для сушіння білизни, защіплювала комплект квадратних білих штучок які Вінстон розпізнав як дитячі підгузки. Коли її рот не був закоркований защіпками для білизни вона співала у потужному контральто :


Це було лише безнадьожной примхой,

Це промайнуло наче Апрільський день,

Але лише погляд, лише слово і мєчти повстали!

Вони вкрали моє серце навсєгда!


Ця мелодія полонила Лондон вже декілька тижнів поспіль. Це була одна з тих незліченних одноманітних пісень опублікованих на благо пролів підвідділом Музичного Відділу. Слова цих пісень створювалися без будь-якого людського втручання на будь-якому з тих інструментів,який знаний більше як віршомаз. Але ця жіночка співала це так мелодійно,так з душею, що перетворювало це жахливе сміття у майже приємний звук. Він міг чути ці жіночі співи та шаркання її черевиків по плитняку, і плач її дітей на вулиці, і десь вдалечині тьмяний гуркіт дорожнього руху, та проте ця кімната здавалася навдивовижу тихою та затишною, дякуючи відсутності телезахисту.

Дурничка, дурничка, дурничка! подумав він знову. Було немислимо,щоб вони могли відвідувати це місце частіше ніж раз на декілька тижнів без того,щоби бути упійманими. Але спокуса мати власну схованку цілком оволоділа ними, бути у приміщення на відстані простягнутої руки, було аж занадто жаданим для них обох. Якийсь час опісля їх візиту до церковної дзвінички було неможливо призначити нову зустріч. Робочі години було рішуче та радикально збільшено в очікуванні Тижня Ненависті. До нього лишалося ще більше місяця, але велетенські та складні приготування спричинили навалу додаткової роботи для всіх. Нарешті вони обоє безпечно викроїли собі вільний час одного й того самого дня. Вони погодилися повернутися назад до тієї галявини у лісі. Одного вечора,напередодні цього, вони мали коротеньку зустріч на вулиці. Як і зазвичай, Вінстон заледве дивився на Джулію доки вони дрейфували разом у натовпі, але під час коротенького погляду на неї йому здалося,що вона була більш зблідлою ніж зазвичай.

“Усе відміняється,” – пробубоніла вона як тільки вирішила,що розмовляти вже безпечно – “Я маю на увазі завтра.”

“Що?”

“Завтра удень. Я не зможу прийти.”

“Чому не зможеш?”

“Ох,за звичних обставин. Цього разу це почалося раніше.”

Якусь мить він відчував брутальну лють. Протягом місяця,що він знав її, сама природа його жадання її змінилася. На самому початку це була лише чуттєва хтивість. Їх перша любовна близькість була лише актом свідомого бажання. Але опісля другого разу усе змінилося. Аромат її волосся, смак її вуст, відчуття її шкіри здавалося проникли у його сутність, або ж у ауру що кружляла навколо нього. Вона перетворилася на фізичну нагальну потребу, на дещо таке чого він не просто бажав, але й відчував що мав право на це. Коли вона сказала що не зможе прийти, він мав відчуття ніби вона зраджує його. Але цієї миті юрба стисла їх разом і їх долоні випадково сплелися. Вона швиденько потисла кінчики його пальців, що здавалося промовляло не пристрасним бажанням,а беззастережним коханням. Його вразило те,що доки він живе із жінкою ці часткові розчарування мають бути нормою, поточною подією; і глибока чуттєва ніжність якої він раніше ніколи не відчував до неї, зненацька огорнула його. Він бажав, щоб вони вже жили принаймні десять років як одружена пара. Він бажав прогулюватися з нею по вулиці так як оце вони роблять,але відкрито і без остраху, розмовляючи про буденні речі та купуючи усілякий мотлох для домашнього господарства. Він бажав окрім цього,щоб вони мали якесь місце де б вони могли усамітнитися разом без відчуття того, що вони зобов’язані займатися коханням кожного разу коли зустрічаються. Насправді це трапилося не саме тієї миті, але якоїсь миті наступного дня, та ідея винаймати кімнату Містера Чаррингтона спала йому на думку. Коли він запропонував це Джулії вона погодилася з несподіваною готовністю. Вони обоє добре знали, що це було божевіллям. Це було так неначе вони навмисно крокували все ближче до власних могил. Доки він сидів чекаючи на краю того ліжка, він знову подумав про підвали Міністерства Любові. Це було цікаво як цей провіщений жах рухався вздовж та впоперек його свідомості. Він знаходився там, умурований у майбутні часи, передуючи смерті так само певно як 99 передує 100. Ніхто не міг уникнути цього, але будь-хто міг відтягнути це : проте натомість, кожного тепер і кожного знову, свідомою, навмисною дією він обирав скорочення того проміжку часу за який це трапиться.

Попередня
-= 54 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 7.

Останній коментар

OlyaCheryba 09.07.2020

А мені ця книга якось складно читалась, хоча це було варто того. Після прочитання в
голові формується зовсім інше бачення світу. Доречі, я про це розповідала в цьому
відео:
https://www.youtube.com/watch?v=0GJkoJsRkZw&t=1s


Віві 28.11.2017


Хоч і читається легко, важко не звертати увагу на таку кількість граматичних
помилок ( та й не тільки граматичних )


  10.04.2017

Мені сподобалось


Додати коментар