Слава ЗСУ!

– Що сталося із машинами та носіями інформації?

– Частина зруйнована, частина лежить десь без діла.

– Чому нам про них нічого не відомо?

– Для роботи із нашими технологіями треба використовувати силу вріл, – пояснює Астарта, – без неї вони настільки ж некорисні для вас, як велосипед для безногого або написана чужою мовою книга для безграмотного.

– Ви допоможете нам відновити втрачені здібності?

– Ми повернемо їх тим, кому можливо, – каже Осіріс, – тим, чия кров не достатньо зіпсована змішуванням із мавпоподібними шудрами.

– А потім ми встановимо контроль над розвитком, повернувши владу старим богам, – додає Енліль.

10

Ми зібралися у Бджолиному місті, у барі «The Cavern». Затишно влаштувалися за столиками з пивом. Звична напівтемрява, портрети Black Sabbath та Led Zeppelin на стінах, красивий чорний блюз. Неначе останній острівець старого доброго логічного світу. Навіть велетенські бджоли-мутанти, що літали зовні, вже здаються чимось суто буденним. На тлі того, що ми бачили останніми днями, так воно і є. Ми ділимося враженнями і все чіткіше усвідомлюємо, що світові, яким ми його знали, прийшов кінець. Генріх, як зазвичай, розбирається у тому, що відбувається, краще за інших. Світлий розум, сповнений безліччю знань та загартований медитаціями. Він розкидає усе по полицях:

– Робота людської свідомості спрямована на створення світів. Вони утворюються щомиті. У години так званого неспання створюється те, що ми називаємо дійсністю. Той самий матеріальній світ, у якому ми колись дуже давно, у наших древніх втіленнях, домовилися жити, і який відтоді ми підживлюємо власними зусиллями. У години відпочинку тіла свідомість продовжує працювати. Ті, хто здатний до виходу на інші плани буття, свідомо створюють спільні незвичайні світи (такі собі гуртки по інтересам, астрал-спільноти) чи являються співтворцями постійних мешканців інших всесвітів. Усі інші уві сні створюють свої особисті недовговічні світи, існування більшості з яких триває лише кілька секунд. Тим не менш, усі вони мають певні закони, історію. Це можна розцінювати як зайвий доказ того, що нема сенсу говорити про початок світу. Принаймні, цей початок не обов’язково співпадає з початком історії, адже можна створити світ із вже готовою історією. Але це так, ліричний відступ. Повернемося до того, що відбувається тут і зараз. Ми спостерігаємо картину розмивання між так званою реальністю і так званою вигадкою. Матеріальний план змішується із тонким планом, на яком у розгортаються події відомих нам міфів. Межа, що відділяє фантазію від суворої дійсності, припинила своє існування. Що ж, пані та панове, не бачу у цьому нічого поганого.

– За Хаос! – підіймає тост Вінс.

– І за фантазію, – підтримую я.

11

Із «The Cavern» ми вирушили до Контори. Але дістатися до місця призначення нам не судилося. Оскільки діставатися було просто нікуди. Там, де ще нещодавно розташовувалась штаб-квартира нашої організації, ми побачили мегалітичний комплекс. Такі будували у давні часи для спостереження за небесними світилами та проведення загадкових ритуалів, переважна більшість знань про які була загублена. Серед кам’яних споруд гуляє вітер. Поміж брилами ходить якийсь сліпий мужик. Він грає на цитрі та щось наспівує незнайомою мовою.