Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Безсмертна традиція

Вербування людей, особливо людей пропащих, зневірених, було його коником, однак не завжди все проходило гладко. Він як раз вирішив перед появою у штаб-квартирі Ордена зазирнути у гості до однієї людини, яку йому так і не вдалося прихилити на свій бік. Важко сказати, друг це був чи ворог. Він кардинально відрізнявся від Ігнатія практично в усьому. Якщо вірити художнім творам, саме такі незрозуміло чи то найгірші друзі чи то найкращі вороги зустрічаються скрізь. У житті частіше за усе люди все ж дружать з тими, хто є близьким до них за інтересами та переконаннями. Тим не менш, є місце і для виключень.

***

Авесаломич був безхатьком. Але безхатьком незвичайним. На відміну від завжди п’яних, брудних та смердючих «колег» він був дуже охайним. Підлога у покинутому підвалі, де він ночував, була завжди ретельно підметеною та вимитою. Свої лахмани Авесаломич ночами прав у джерелі, що текло у розташованому неподалік ярі. Там же він і купався. Биті тарілки та консервні бляшанки, що правили йому за посуд, дочиста вимивалися після трапези. Більш того, навіть знайдену склотару Авесаломич перед тим як здати дбайливо прокип’ячував.

Авесаломич пив мало і виключно на самоті. Він любив взяти чогось міцного та засісти десь у лісі чи у себе у підвалі, занурившись до свого власного примарного світу . Послухати музику. Якось він знайшов на смітнику розбитий ноутбук, відніс його до сервіс-центра й оплатив ремонт грошима, що він заробив на здаванні склотари та макулатури. Він підімкнув ноутбук до розетки, яку йому за пляшку вивів до підвалу знайомий електрик, і тепер міг слухати музику та записувати свої думки. Музику він скачував у інтернет-кафе та скидав на знайдену на дорозі флешку.

Можливо, ви здивуєтесь, що він не накопичив собі грошей на знімне житло, не відновив документи, не став добропорядним членом громади. Однак його не цікавила громада, не цікавила добропорядність. Окрім того, навіщо йому знімне житло? Він навісив замок на свій безхазяйний підвал і фактично став його власником. Мабуть, його можна було б назвати сквотером, але сам Авесоломич волів називатися безхатьком.

***

Ігнатій знов зазирнув у гості до Авесаломича, і той привітав його.

– Привіт, Ігнатію, – сказав він.

– Привіт і тобі, все ще не побитий камінням нечестивцю, – відповідав Ігнатій, – породження нечистого.

– Це я ж бо нечистий? А хто мені казав, що митися – значить змивати із себе благословення Господнє?

– Ну, це образно. Дякуй Богові, що ти не кастрат і не виродок. Адже сказано у Біблії: «Бо жоден чоловік, що в нім вада, не приступить: чоловік сліпий, або кульгавий, або кирпатий або довготелесий, або чоловік, що матиме зламану ногу або зламану руку, або горбатий, або висохлий, або більмо на оці його, або коростявий, або паршивий, або з розчавленими ядрами»

– Це, звісно, все вельми розумно, але боятися мені нічого, тому як нема вашого бога. Для нас, у будь-якому випадку. Це єврейський бог, і я йому не підкоряюся.

– А кому підкоряєшся?

– Шаную своїх, язичницьких. Єврейський, між іншим, також свого роду язичницький. Тобто свій, але тілько для євреїв. Я віддаю перевагу північним. Тим, у яких вірили мої давні пращури.

Попередня
-= 8 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!