Слава ЗСУ!

То дуже він здивується,

Від тих води краплин.

Бо ж то не синє озеро,

А калабатина.

І буде з того “озера”,

Води на два ковтка.

Тут справа в тім, що чуткою

Давно вже обросло.

Тож думкою багатою

Воно собі жило.

• Прикольно. – підсумував Корнилій. – Ніколи раніше не чув цієї пісні. А хто автор?

• Я. Про перше кохання.

• Тобто ти? – не приховував здивування молодик.

• Музика і слова.

• Ого!

• Ага!

• Судді знали?

• Авжеж.

• Тепер ясно чому саме тебе обрали переможницею конкурсу талантів. Викладачі не могли не віддати перше місце дівчині, котра в дев'ятому класі пише вірші і кладе їх на музику. – зі знанням справи висловився хлопець. – Куди там напівголим танцюлькам, порівняно зі справжнім мистецтвом!

• Ой, Корнію, не перебільшуй. Невідомо за кого би ти проголосував. Може б із роззявленим ротом обома руками за Віку. – посміхнулась юнка. – Або ще за когось. Вчителі часом занадто переймаються моралізаторством, замість того щоб гідно оцінити учня.

• Трапляється.

• То як тобі пісня?

• Гарно, правда, будучи технарем до мозку кісток, я не дуже второпав, яким боком озеро стосується твого першого кохання?

• Образ озера і є моїм першим коханням. Це метафора.

• Занадто складно. – відрізав Корнилій.

• Нічого складного тут немає: замінюєш слово “озеро”, скажімо, на слово “парубок” і намагаєшся зрозуміти сенс твору.

• Гаразд.

• Що гаразд? Ану бігом аналізуй! – вдала суворий вчительський тон дівчина.

• Отже, – граючи у відповідь старанного учня, почав хлопець. – там спершу говорилося про неглибоке озеро з мальовничим пейзажем навколо. Потім виявилось: то насправді не озеро, а калюжа, хибне ж уявлення про нього склалося завдяки чуткам. Значить, був собі вродливий парубок. Не дуже розумний, але згаданий недолік з надлишком компенсувався зовнішністю. Проте, у випадку прискіпливішого вивчення, об'єкт виявився не таким вже й красунчиком, зате тупим як колода.

• Ха-ха-ха. – зареготала Іванна. – А казав ніби безнадійний технар. Загалом правильно, але не настільки грубо й безнадійно. Моє перше кохання всього-на-всього виявилось самозакоханою і дуже поверхневою людиною. Отаке.

• А як же ти про це дізналася?

Запала незручна мовчанка. Корнило відразу ж зрозумів, що спитав зайвого. Потрібно було терміново викручуватись: переводити тему, пожартувати, абощо. Однак голова вперто відмовлялася вигадувати конкретні варіанти.

• Та трапилась одна нагода. Я нею поспішно необачно скористалася. Але то зовсім інша історія. – видавила із себе юнка. – Ще одну пісню і спати?