Слава ЗСУ!

Оповідка четверта

С. 395. Тофано - скорочене від Крістофано. Це ім'я було досить розповсюдженим у місті Ареццо, отже не можна знайти історичного прототипу героя. Але на віа делл'Орто - навпроти будинку Петрарки - зберігся віковий колодязь, який називають колодязем Тофано,

Монна Гіта - теж розповсюджене ім'я; Гіта - скорочене від Маргарита.

Оповідка п'ята

С. 400. Аріміно - латинська назва міста Ріміні. Оповідка шоста

С. 405. Мессер Ламбертуччо - ймовірно, Боккаччо мав на увазі Ламбертуччо ді Гіно Фрескобальді, батька поета, прибічника нового стилю Діно Фрескобальді.

Оповідка сьома

С. 409. Галуцці - досить відома в Болоньї родина, однак про Егано деТалуцці відомостей немає. На той час Егано було досить розповсюдженим іменем у місті.

Оповідка восьма

С. 413. Аррігуччо Берлінгієрі - досить відома родина купців, з якої у XIV столітті походили кілька пріорів і три гонфалоньєри. Про Аррігуччо не збереглось ніяких документів.

Оповідка дев'ята

С. 419. «В Аргосі, старовинному ахейському городі...» - насправді, місто Аргос було не в Ахеї, а в Арголіді.

Оповідка десята

С. 428. Тінгоччо Міні, Меуччо ді Тура, Амброджо Ансельміні - сієнські простолюдини, існування родини яких засвідчено документально.

С. 429. Кампо-Реджі - район у місті Сієна.

Mima - скорочене від Маргеріти.

С. 431. Архіт і Палемон - в грецькій міфології двоє фіван-ських юнаків, закоханих в Емілію, родичку царя Тезея; суперники вирішують двобоєм, кому вона має належати. [652]

ДЕНЬ ВОСЬМИЙ

Оповідка перша

С.434. Гульфард - ймовірно, передача італійськими засобами досить розповсюдженого імені Wolfard.

Гаспарруоло Кагастрачча - жодного документального підтвердження імена героїв даної новели не мають, але подібні імена часто зустрічаються у лобмардських хроніках того часу (Кагафа-ва, Кагапанно та ін.).

Оповідка друга

С. 436. Варлунго - місцевість у долині ріки Арно, зараз включена до флорентійського передмістя.

Монна Белькольоре - заповіт жінки з таким іменем був знайдений саме у Варлунго.

С. 437. Бентівенья дель Маццо - ім'я Бентівенья було досить розповсюдженим на той час: Бентівенья да Чертальдо був компаньйоном Боккаччо у Барді.

С. 438. Бонаккоррі да Дженістерето - з'являється у документах з 1321 по 1350 рік. Помер близько 1354 року.

Лапуччо, Нальдіно - перше ім'я є скороченим Якопо, друге - Арнальдо або Рінальдо.

С. 439. Білюцца - скорочене від Білія (Сибілія) або від Бене-детта.

С. 440. Бігуччо даль Поджо - Бігуччо - скорочене від Ільде-брандо.

Нуто Бульєтто - Бульєтто < bugliolo, buglione - дерев'яне цебро, бочка; отже це прізвисько означало п'яниця.

Оповідка третя

С. 441. Муньйоне - потічок, що впадає в річку Арно нижче Флоренції.

Каландріно - Ноццо, або Джованоццо ді Періно, італійський художник греко-візантійської школи. Можливо був учнем Андреа Тафі, жив у кварталі Сан Лоренцо. Серед його робіт можна назвати фрески у віллі Камерата, але у Флоренції він славився перш за все своєю простакуватістю і незграбністю, тому й ставав часто мішенню для жартів своїх колег.

Бруно - Бруно ді Джованні д'Олівієрі - флорентійський художник, жив у кварталі Сан Сімоне, друг Буффальмакко. [653]

Буффальмакко - Бонаміко ді Крістофано (1269-1340), флорентійський художник, жив на Віа дель Кокомеро, також учень Андреа Тафі. Відомі його фрески у церкві флорентійського Абатства, у Соборі Ареццо.

Мазо дель Саджо - працював просередником, його кабінет був місцем зібрання жартівників Флоренції.

С. 442. «...там де живуть баски» і т. д. - тобто у вигаданій, неіснуючій країні.

Сеттіньяно, Монтіші, Морелло - пагорби навколо Флоренції.

Геліотроп - напівдорогоцінний камінь, зелений з червоними прожилками. В середні віки існувало повір'я, що цей камінь може робити свого володаря невидимим.

С. 444. «...хламиди, шитої не no-фламандському, а по-насько-Му» _ у Фландрії тоді був у моді вузький одяг, а в Італії широкий.

Оповідка четверта

С. 448. Монна Пікарда - неможливо встановити особу, якій належало це досить розповсюджене ім'я.

С. 449. «...з лиця жовтява, так наче не у Ф'єзоле жила, а десь у Сінігалії» - місто Ф'єзоле славилось своїм чистим і цілющим повітрям, в той час як Сінігалія знаходилась у заболоченій, малярійній місцевості.

С. 450. Чута - скорочене від Річевута або Бенчівенута.

Оповідка п'ята

С. 453. Школа да Сан-Лепідіо - ім'я не фігурує в жодному документі; Сан Лепідіо, або Сан Лупідіо міститься у провінції Асколі, сучасна назва містечка - Сант'Елпідіо а Маре.