Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Фауст

То я гаразд не роздививсь.

Четвертий

Скажу без зайвих балачок —

Гарячий випав нам деньок!

У моторошній духоті,

В несосвітеннім сум’ятті Вперед ми рвались без ваги,

І никли всюди вороги;

Імлою очі повило,

В ушах дзвеніло і гуло...

Хоч ми в бою перемогли,

А як — сказати б не могли.

Увіходить цісар з чотирма князями, гайдуки виходять.

Цісар

Ну, як би не було, а наша перемога, Розбиті вороги тікають якомога.

Стоїть порожній трон — зрадливеє добро. У пишних килимах блищить на все шатро.

В повазі цісарській ми будем тут чекати,

Поки прийдуть до нас народу депутати.

Утішні вісті вже ідуть з усіх усюд:

Все втихомирилось, до нас прихильний люд. Хоча зв’язались ми в бою з чарівниками, Проте подужали ми власними руками.

Буває, в боротьбі випадком пощастить:

На ворогів згори каміння й кров дощить, Печери загудуть од громового хору,

Дух в’яне в недруга, а в нас росте угору. Подоланий терпить наругу і хулу,

Звитяжець-гордівник до неба шле хвалу. Вторує все йому, покірне і слухняне,

«Те Deum laudamus» з мільйонів глоток гряне. Та в цей врочистий час я радше зазирну Смиренно у душі своєї глибину.

Хай замолоду принц недбало час гайнує, Дійшовши повних літ, його він оцінує.

Із вами чотирма до спілки я стаю,

Щоб правити в дому, в дворі і всім краю.

(До першого).

Ти, князю, всі війська розсудливо розставив І в вирішальну мить геройськи їх направив; Нехай і в мирний час твій досвід їх навча: Тобі, фельдмаршале, вручаю я меча.

Фельдмаршал

Так, вірна армія спасла тобі корону І пильнуватиме твоїх земель кордону. Вбезпечим супокій та й будем пити мед,

У замку прадіднім справляючи бенкет.

Тоді з оцим мечем я побіч тебе стану,

Твоїй величності являючи пошану.

Цісар

(до другого)

Ти смілий чоловік і ввічливий разом,

Будь оберкамергер, керуй моїм двором. Двірською челяддю нелегко управляти,

Не служать, як би слід, через одвічні звади. Ти прикладом своїм зумієш напутить,

Як цісарю й двору належиться годить.

Оберкамергер

Я буду діяти по загаду царському,

Сприяти доброму, не шкодити й лихому, Буть щирим і прямим, без хитрості й крутні; Ти не зневіришся, володарю, в мені.

А перед учтою мені дозволиш потім Подать тобі води у тазі щирозлотім І персні потримать; ти руки освіжиш,

І врадує мій зір твій вид іще світліш.

Попередня
-= 188 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 19.

Останній коментар

  25.11.2016

але


  25.11.2016

важко зрозуміти


  22.11.2016

на какой странице о Маргарите?


Додати коментар